Ситуація В Азовському Морі Як Економічний, Безпековий Та Соціальний Виклики

Бен Ходжес, генерал-лейтенант (у відставці) та співголова Львівського безпекового форуму 2018:

“Чорне море напевно є більш стратегічно важливе для Росії, ніж Балтика. Анексія Криму забезпечила Росії стартову точку для виходу у Середземноморський регіон та Євразію.

Росія навіть загрожує Дунаю, який протікає через 8 європейських країн. Відповідно, Україна має збільшити свої військово-морські сили для посилення безпеки в регіоні”.

Ігор Кабаненко – Президент компанії UA.RPA (Україна):

“Ситуація в Азові буде погіршуватися. Адже Росія сьогодні реалізує там і відточує свою добре продуману стратегію, а нас там просто немає. В Азовському морі є дві дюжини катерів державної прикордонної служби. Але основна їхнє місце – біля причалів. Це абсолютно провальна стратегія.

По Азову принциповим питанням є те, що Україна повинна була ще вчора визначити в односторонньому порядку свої територіальні води та морську економічну зону – цьому нічого не заважає, це суверенні права прибережної держави, визначені конвенцією ООН. Але незрозуміло, чому ці права досі нереалізовані.

Море – це зовсім інша психологія, інша ментальність, інші способи протидії. Ми просто втрачаємо своє море, свої суверенні права. На морі не буває вакууму. Морська геополітика не є виміром гасел чи закликів – вона абсолютно продуктивна. Чекати – це втрачати”.

Василь Серватюк, заступник Голови Державної прикордонної служби України на Львівському безпековому форумі 2018:

“Анексія Криму, захоплення Азову, Чорного моря готувалися РФ набагато раніше. Першою такою спробою був 2003 рік – спроба захопити острів Тузла. Тоді вдалося відбити першу спробу анексувати Керченську затоку, острів Тузла. Але в 2003 році нас змусили підписати угоду, яка зробила Азовське море внутрішнім. 68% території басейну Азовського моря відходило до України, 32% – до РФ.

У Чорному морі ситуація була не кращою. Практично всі родовища газу, стаціонарні бурові установки були захоплені РФ, взяті під охорону Чорноморським флотом та спецназом РФ. Спроби підійти та повернути їх до юрисдикції України кожного разу натикалися на серйозні загрози.

На сьогодні ситуація достатньо серйозна та загрозлива. Наступний крок РФ – це захоплення Азову. Більше 120 російських кораблів та катерів зараз – в Азовському морі. Вчора два сторожових кораблі були внутрішніми водами РФ доправлені до порту Азов, і зараз вони знаходяться в акваторії Азовського моря. Сьогодні почалося буксування ще одного корабля. Очікуємо прибуття теж в Азов.

Тільки рішучі дії України за підтримки міжнародного співтовариства зможуть нормалізувати ситуацію в Азовському морі та зробити його морем, на яке повністю поширюється юрисдикція України, а також відкрити його для кораблів, катерів, мирного судноплавства, для торгівлі з іншими країнами”.

Глен Говард, Президент Jamestown Foundation на Львівському безпековому форумі 2018:

“Рік тому під час Львівського безпекового форуму 2017 я попереджав про ситуацію в Азовському морі. Український уряд навіть не сприймав дії Росії як загрозу. Це забрало один рік, щоб усвідомити і тепер позиція уряду є такою, що Україна потребує серйозного предстваницва військо-морського флоту в тому регіоні.

Міжнародне усвідомлення є також визначальним. Нещодавно Генеральний Секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що Російська Федерація повинна визнати українські права в Азовському морі.

Кожна країна має стратегію. Стратегія деяких країн – це нічого не робити. Донедавна Україна мала таку стратегію стосовно Азовського та Чорного морів.

Зараз є розуміння українського уряду, що стратегія має бути. Перша операційна місія українського флоту в Азовському морі, що відбулась у вересні 2018 року показала значний розвиток. Народилося нове покоління українського флоту. Добрий приклад – це Олександр Регула, який був студентом Військово- морської академії в Севастополі та став свідком російської окупації Криму в 2014. Зараз йому 23 роки і він є капітаном артилерійського човна в Азовському морі.

Свобода навігації є визначальною в регіоні Чорного моря – США повинні продемонструвати свою присутність в цьому регіоні. Однак, Конвенція Монтре 1936 року повинна бути переглянута. Ця конвенція забороняє країнам, які не є з регіону Чорного моря залишатися в водах .цього моря більше ніж на 21 день, тому можливості США в цьому регіоні є обмеженими”.