Політика Щодо Окупованих Територій: Як Попередити Утворення Нових «сірих зон» У Світі

Наталія Іщенко, українська журналістка, політологиня на Львівському безпековому форумі 2018:

“Що стосується досвіду на пострадянському просторі, Молдови і Грузії, то треба вчитися на чужих помилках. Це два різні приклади, як не треба робити.

Наприклад, у Молдові відбувається повзуча реінтеграція цього анклаву. Що стосується Грузії, то там за підтримки міжнародної спільноти реалізується програма мирної реінтеграції територій. Ця програма спровокувала ще більше відторгнення окупованих територій.

Як тільки Грузія ухвалила відповідні закони, рішення, почала втілювати в життя програму наближення цих територій, Росія пішла на дуже жорсткі кроки “відрізання” цих територій від Грузії. Навіть візуально це видно. Вони почали будувати кордони. На кордонах Абхазії та Осетії немає своїх прикордонників. Там війська ФСБ, тобто прикордонники Росії. Офіційно вони там стоять. Вони це зробили, коли Грузія нібито намагалась мирно реінтегрувати. Отримали зворотній ефект.

В Україні громадянське суспільство, політики просто не дали цього зробити. Тому цього не сталося. Але зараз російські пропагандисти напряму почали писати: “Чому українці не поводять себе, як грузини?”.

Якщо б ми змирилися в 2014-му після Іловайську або в 2015-му після Дебальцево, цей план був би реалізований. Але ми почали пручатися, і цього не сталося. І, я думаю, зараз шансів на реалізацію цього сценарію менше, ніж у 2014-2015 роках”.

Росіан Василой, аналітик з безпеки, полковник у відставці та колишній заступник Голови Прикордонної поліції Молдови на Львівському безпековому форумі 2018:

Протягом 27 років російської агресії в Придністров’ї Молдова не визнавала цей факт. Тільки в 2017 році Конституційний суд визнав російські війська в Придністров’ї. Проте уряд не прийняв жодних актів як реакцію на це рішення. Нам треба визнати, що російська агресія має два компоненти в Молдові – зовнішній та внутрішній. Внутрішній компонент складається з наших вітчизняних акторів, які підтримують сепаратистський режим у Придністров’ї.

У 2017 році декілька НУО презентували аналіз про окупаційні війська в Молдові з прямими посиланнями на міжнародне право та рішення Міжнародного суду ООН. Проте, наша влада досі не визнала окупацію.

Крім того, наш уряд імплементує так звану “стратегію малих кроків”, яка запроваджує реінтеграцію людей замість реінтеграції території.

“Стратегія малих кроків” тільки надає окупованим територіям суверенітет, що є великою пасткою для Молдови. Наш молдовський досвід з окупованими територіями заставляє мене голосно говорити моїм українським друзям: “Не повторюйте наших помилок!”

Роман Безсмертний, політик, громадський діяч на Львівському безпековому форумі 2018:

Немає нічого сильнішого, ніж дія. Скільки зобов’язань ми взяли на себе, коли говорили про європейські перспективи? А скільки втілили? Тому дія, панове. Дія в Мінську на переговорах, дія на фронті, дія в тилу.

У нинішній ситуації дуже добре проявилися речі, які можуть стати фундаментом для дії. Це стосується не тільки Донбасу, але майже всіх точок напруження, про які ми сьогодні говоримо.

Якби мене запитали, що б я зробив, то я би у ці дні виконав дві дії – запропонував би Курту Волкеру очолити українську делегацію в Мінську та зробив би все можливе, щоб власником української ГТС став або «Халлібартон», або ще хтось такий.