Співголова Львівського безпекового форуму, Лідерка партії “Об’єднання “Самопоміч”, заступник голови Верховної Pади України у 2014-2019 рр.

За час депутатської каденції працювала над судовою реформою, реформою місцевого самоврядування, поліції, прокуратури, активно брала участь в роботі конституційної комісії, створеної в березні 2015 року. Приділяє значну увагу питанням безпеки і оборони, один із авторів законопроекту «Про територію України тимчасово окуповану Російською Федерацією». До обрання Народним депутатом України Оксана Сироїд була директором «Української правничої фундації». В 2004-2012 рр. була національним координатором проектів та керівником програми правосуддя ОБСЄ в Україні. В 2001-2002 працювала в секретаріаті Кабінету міністрів України. Оксана Сироїд викладає в Національній школі суддів України, є співавтором підручників з адміністративного судочинства. Вона також викладає на юридичному факультеті Національного університету «Києво-Могилянська академія» та та є співзасновником Школи публічного адміністрування Національного університету «Києво-Могилянська академія». Оксана Сироїд здобула ступінь магістра права в Оттавському університеті та Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та ступінь бакалавра політології в Національному університету «Києво-Могилянська академія».

Ген.- лейт. ( відст.) Бен Ходжес, Співголова Львівського безпекового форуму, Керівник програми Першинга із стратегічних досліджень, Центр дослідження європейської політики (СЕРА).   Командувач сухопутними військами США в Європі в 2014-2017 рр.

Ген. лейт. ( відст.) Ходжес закінчив Військову Академію США в 1980 році, після чого був призначений на службу в сухопутні війська. Після першого завдання як лейтенанта сухопутних військ в Німеччині, він керував сухопутними військовими підрозділами різного рівня як командир бригади, батальйону та роти 101-шої повітряно – десантної дивізії та під час операції «Іракська свобода». Серед його останніх тактичних призначень – керівник операцій Регіонального підрозділу військ «Південь» в Кандагарі, Афганістан. Лейтенант Ген. Ходжес також служив на численних посадах в армії, включаючи посади інструктора з військової тактики в школі для піхоти, командира з планування в 2 піхотному підрозділі в Кореї; ад’ютанта Верховного командувача військ в Європі; координатора співпраці з Конгресом, старшого спостерігача оперативної робочої групи в навчальному центрі Спільної готовності в військовому комплексі Форт Полк, був керівником штабу 18 аеромобільної бригади в Форті Брагг, директора координаційного підрозділу спільного штабу в Пакистані та Афганістані, керівника відділу зв’язків з законодавчими органами армії США. Він був командувачем Сухопутних військ НАТО в Європі з 2012 по 2014.

Президент Фонда Джеймстауна (США). Пан Говард вільно володіє російською мовою та на професійному рівні спілкується азербайджанською і арабською, а також є регіональним експертом з Кавказу і Центральної Азії. Має досвід роботи аналітиком Центру Стратегічної Оцінки міжнародної корпорації з впровадження наукових досягнень (SAIC). Його статті з’явилися в The Wall Street Journal, the Central Asia-Caucasus Analyst, та Jane’s Defense Weekly. Пан Говард працював консультантом у приватному секторі та державних установах, у тому числі в Міністерстві оборони США, Раді національної розвідки та провідних нафтових компаніях, що працюють в Центральній Азії та на Близькому Сході.

Алла Гурська, аналітик Джеймстаунского фонду (США/Канада)

Алла Гурська є аналітиком Джеймстаунського фонду (Вашингтон, округ Колумбія) та асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (Київ). В даний час вона проводить дослідження в Університеті Альберти (Канада).До сфери її досліджень належать безпекові, геоекономічні та геополітичні проблеми пострадянського простору, в тому числі в регіоні Арктики, а також геополітика газу та нафти. Вона також досліджує вплив російської дезінформації, кібер операцій та пропагандистських кампаній на громадську думку та прийняття рішень у пострадянських країнах. Публікує статті та надає експертні коментарі для численних міжнародних аналітичних центрів, дослідницьких установ та інформаційних агентств, зокрема Diplomaatia (Естонія), Міжнародний центр перспективних досліджень (Україна), Kyiv Post (Україна) та CIDOB, Автономний університет Барселони, El Periódico de Catalunya та El Confidencial (Іспанія).

Александр Вершбоу, заслужений співробітник Центру стратегічної та безпекової роботи Атлантичної ради у Вашингтоні, округ Колумбія

Посол Александр Вершбоу був заступником Генерального секретаря НАТО з 2012 по 2016 рік. Він брав безпосередню участь у формуванні реакції Альянсу на агресію Росії проти України, адаптації позиції НАТО у стримуванні та поглибленні партнерських відносин між НАТО та рештою світу. До своєї посади в НАТО посол Вершбоу протягом трьох років працював помічником міністра оборони США з питань міжнародної безпеки. На цій посаді він відповідав за координацію політики безпеки та оборони США щодо країн та міжнародних організацій Європи (включаючи НАТО), Близького Сходу та Африки.

З 1977 по 2008 рік посол Вершбоу був кар’єрним дипломатом. Він був послом США в НАТО (1998-2001), послом США в Росії (2001-2005) і послом США в Республіці Корея (2005-2008). Він також займав численні керівні посади у Вашингтоні, включаючи посаду спеціального помічника президента з питань європейських справ при Раді національної безпеки (1994-97) та директора Державного департаменту у справах Радянського Союзу (1988-91). Протягом своєї дипломатичної кар’єри він брав центральну участь у зміцненні оборонних відносин США з союзниками в Європі та Азії та в трансформації НАТО та інших європейських організацій безпеки для вирішення викликів після Холодної війни. Він також брав участь у зусиллях з підтримки демократії та прав людини в колишньому Радянському Союзі.

Александр Вершбоу отримав ступінь бакалавра в галузі російських та східноєвропейських досліджень Єльського університету (1974) та магістра міжнародних відносин Колумбійського університету (1976).

Д-р Серхат Гоувенч, професор міжнародних відносин в Університеті Кадір Хас (Туреччина)

Доктор Серхат Гювенч є професором міжнародних відносин в Університеті Кадір Хас у Стамбулі, де викладає курси аспірантури та бакалаврату з питань стратегії, зовнішньої політики Туреччини та політики безпеки та відносин Туреччини та ЄС. Його недавні дослідження сфокусовані на темі морської безпеки в Чорному та Середземному морях. Тому, він в даний час здійснює керівництво магістерськими та докторськими дисертаціями, в основному з питань морської безпеки та суміжних тем. Сфера його досліджень включає зовнішню політику Туреччини, політику оборони Туреччини, відносини між ЄС та Туреччиною, відносини між Туреччиною та Грецією, морську безпеку у Східному Середземному морі та Чорному морі. Раніше він працював заступником декана Коледжу економіки, адміністративних та соціальних наук. В даний час він є деканом факультету міжнародних відносин.

Посол Шота Гвінеріа, Викладач Балтійського коледжу оборони ( Грузія)

Шота Гвінерія працює в Балтійському оборонному коледжі на посаді викладача з оборонних та кібер досліджень з липня 2019 р. В 2017- 219 рр. він працював в Центрі досліджень економічної політики (Грузія).  До цього працював на різних посадах у державному секторі, в тому числі був заступником секретаря Ради національної безпеки Грузії з питань атлантичної інтеграції та політики безпеки та був спецпредставником Міністерства закордонних справ Грузії. До серпня 2016 року він обіймав посаду радника з питань зовнішньої політики міністра оборони Грузії. Протягом 2010-14 років він працював послом Грузії в Королівстві Нідерланди. У 2010 році посол Гвінеріа обійняв посаду директора департаменту європейських справ Міністерства закордонних справ Грузії. До цього він працював керівником відділу НАТО в Міністерстві закордонних справ Грузії. У період з квітня 2006 по жовтень 2008 року Шота Гвінерія працював радником місії Грузії при НАТО. Посол Шота Гвінерія здобув ступінь магістра стратегічних досліджень з безпеки Вашингтонського національного університету оборони. Він також здобув ступінь магістра міжнародних відносин в Дипломатичній школі Мадрида та державного управління в Грузинському технічному університеті.

Антоніна Черевко, Голова Незалежної медійної ради (Україна)

З 2016 року Антоніна Черевко є радником з питань політики та законодавства міжнародної неурядової організації International Media Support (IMS, mediasupport.org). Вона розпочала співпрацю з IMS у 2008 році, керуючи програмами та проектними ініціативами в Україні, Білорусі, Молдові та Грузії. Антоніна Черевко – досвідчений юрист з прав людини, який має глибокі знання про політику Євразії, громадянське суспільство та сектор засобів масової інформації, а також пов’язаний з цим аспект безпеки. Вона є головою Незалежної ради з питань засобів масової інформації в Україні та членом Комітету експертів з боротьби з мовою ненависті (ADI / MSI-DIS) Ради Європи. Сфери її зацікавлень сключають права людини (з акцентом на свободу слова та використання інформації як зброї), верховенство права, регіональну політику та гібридні загрози, міжнародний розвиток, аналіз політики, управління проектами, оцінку потреб та ризиків.

Генерал-майор (відст.) Богуслав ПАЦЕК, професор Ягеллонського університету в Кракові, радник НАТО з питань реформи оборонної освіти (Польща)

Професор Богуслав ПАЦЕК закінчив Гданський університет у 1978 році. Він розпочав службу у Збройних Силах Польщі у 1979 році. У 2003-2006 рр. був комендантом польської військової жандармерії. У 2008-2009 роках працював заступником командира операції ЄС в Республіці Чад та Центральноафриканській Республіці. У 2009 році здобув ступінь доктора з військових наук у галузі міжнародної безпеки в Національному університеті оборони у Варшаві. У жовтні 2009 року він був призначений помічником начальника польського Генерального штабу сухопутних військ та спецназу. З листопада 2010 р. працював радником міністра національної оборони, а з 2015 р. додатково його представником з ініціатив цивільної оборони. Він кілька разів очолював групи з реформування Міністерства національної оборони.

Паралельно зі своєю військовою кар’єрою професор Пацек понад 20 років працював викладачем у різних університетах, таких як Університет Яна Кохановського, Національний університет оборони, Гданський університет, Військово-морська академія. З 2012 по 2014 рік він працював ректором-комендантом Національного університету оборони (до виходу на пенсію). Він є радником НАТО з питань реформи оборонної освіти, а також він був академічним спів керівникомПрограми НАТО з покращення якості військової освіти в Україні. Автор 20 книг та близько 200 статей.

Пітер Померанцев, старший науковий співробітник університету Джона Хопкінса, Інститут Агора, співдиректор Ініціативи Arena (Великобританія)

 У період з 2017 по 2020 рік Пітер Померанцев був старшим науковим співробітником Лондонської школи економіки та політичних наук, де був директором Ініціативи Arena – дослідницького проекту, присвяченого подоланню проблем дезінформації та поляризації у цифрову еру. Його книга про російську пропаганду “Нічого не правда і все можливо” отримала премію Королівського товариства літератури Ондатже у 2016 році, була номінована на премії Самуеля Джонсона, премію “Перша книга” видання The Guardian, Премію Дому Пушкіна в Лондоні та премію ім. Гордона Бернса, перекладена на понад десяток мов та інсценізована на радіо BBC 4. Його нова книга “Це не пропаганда” вийшла в серпні 2019 року і була відібрана для номінації на премію Гордона Бернса.

Пітер давав свідчення щодо викликів інформаційної війни та розвитку ЗМІ під час слухань в Комітеті закордонних справ Конгресу США, Комітеті закордонних справ Сенату США та Комітеті оборони парламенту Великобританії. Він був радником-спеціалістом у «Парламентському комітеті Великобританії з питань фальшивих новин», а також був членом «Трансатлантичної робочої групи з питань цензури інформаційних матеріалів та свободи вираження поглядів в Інтернеті» Школи журналістики Анненберг Університету Південної Кароліни. Він є оглядачем журналу the American Interest та пише для NY Times, Granta та The Atlantic. У період з 2002 по 2014 рік він був телевізійним продюсером документальних програм та розважальних реаліті- шоу  для лідерів ринку Discovery Channel та BBC. Він продовжує вести та писати документальні радіопередачі для BBC Radio 4 на теми  дезінформації та кліматичних змін.

 Пітер Померанцев часто проводить семінари в НАТО, ЄС, Міністерстві закордонних справ Великобританії, німецькому МЗС, Державному департаменті США, а також бере участь у багатьох публічних заходах. Він брав участь у написанні рекомендацій щодо протидії пропаганді та сприянню диверсифікації засобів масової інформації як для національних урядів, так і для неурядових організацій, в тому числі брав участь у написанні стратегії комунікації МЗС Великобританії щодо Росії та Західних Балкан. Він проводив семінари та бесіди на тему пропаганди та засобів масової інформації у Оксфордському, Кембриджському, Гарвардському, Колумбійському та Принстонському університеті. Був співробітником Інституту гуманітарних наук у Відні.

Директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики “Українська призма”. До цього вона понад 10 років працювала старшим науковим співробітником Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Одеському відділенні. У 2014 році доктор Шелест працювала в якості приїжджого наукового співробітника в Оборонному коледжі НАТО в Римі. Доктор Шелест була радницею Робочої групи з підготовки стратегії ВМС України до 2035 року. Раніше вона мала досвід PR та лобіювання для уряду та бізнесу, а також викладання в університетах. Її головні наукові інтереси – зовнішня політика України, врегулювання конфліктів, безпека та співробітництво, особливо в розширеному Чорноморському регіоні та на Близькому Сході. Вона має більше 50 академічних і понад 100 статей у засобах масової інформації, опублікованих у всьому світі. Доктор Шелест – молодша реформаторка у Чорному морі 2011 року, співробітниця John Smith Fellow 2012, а також учасниця Marshall Memorial 2016.

Павло Лакійчук, Керівник програм центру глобалістики  «СТРАТЕГІЯ ХХІ»

Військовий моряк у відставці. З 2003 року до окупації Криму Росією – керівник інформаційних проектів Аналітичного центру «Номос» (Севастополь), заступник головного редактора журналу «Чорноморська безпека». Асоційований експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» в 2015-2016 рр. Член координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО». Сфери дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне гуманітарне і морське право, євроатлантичне співробітництво, історія військово-морського мистецтва.Здобув освіту в Національній академії оборони України

Ігор Воро́нченко, адмірал Військово-Морських Сил ЗС України, Командувач ВМС України (2016–2020)

Адмірал Ігор Олександрович Воронченко закінчив Армійський бронетехнічний коледж в Ташкенті, Узбекистан, і був призваний на службу в 1986 році. На початку своєї військової кар’єри Адмірал Воронченко був командиром танкової роти Групи радянських сил у Німеччині, командиром танкового взводу та начальником штабу танкового батальйону у військовому окрузі Білорусь.

З 1992 року адмірал Воронченко обіймав різні посади в Національній гвардії України. У 1998 році він був призначений командувачем полку Національної гвардії 7-ї дивізії Національної гвардії в Криму, що згодом був трансформований у 501-й механізований полк ВМС України.

У 2010 році адмірала Воронченка було призначено заступником глави ВМС України з питань берегової оборони. У травні-грудні 2014 року він керував антитерористичною операцією в Луганській області на сході України. У період з 2014 по 2016 рік адмірал Воронченко займав посаду начальника Управління персоналом Генерального штабу України.

З квітня 2016 року по липень 2016 року він виконував обов’язки командувача ВМС України. 02 липня 2016 року генерал-лейтенант Ігор Воронченко отримав звання віце-адмірала та призначений Президентом України командуючим ВМС України. 24 серпня 2018 року віце-адміралу Ігорю Воронченку було присвоєно звання адмірала.

У червні 2020 року адмірала Воронченка було призначено генеральним інспектором Міністерства оборони.

Мустафа Айдин, професор міжнародних відносин університету ім. Кадіра Хаса (Стамбул), президент Ради з міжнародних відносин Туреччини

Мустафа Айдин – професор міжнародних відносин в Університеті ім. Кадіра Хаса (Стамбул) і президент Ради з міжнародних відносин Туреччини. Раніше він працював в Університеті Анкари (1994-2005) та Університеті економіки та технологій (2005-2009), також був ректором Університету ім Кадіра Хаса з 2010 по 2018 рік. Професор Айдин був запрошеним науковим співробітником та / або викладачем у Мічиганському (1998), Гарвардському (2002, стипендіат Фулбрайта) та Афінському (2003, стипендіат Онассіса) університетах, а також Інституті досліджень миру Річардсона (1999, стипендіат ЮНЕСКО) та Інституті ЄС з досліджень безпеки (2003). Він є членом Асоціації міжнародних досліджень (ISA), Турецької Атлантичної ради, Асоціації політичних наук Туреччини, Європейської мережі лідерів, Греко-турецького форуму та Європейської академії мистецтв і наук. Сфера інтересів професора Айдина включає міжнародну політику, аналіз зовнішньої політики, питання безпеки, пов’язані з Центральною Азією, Кавказом, Чорним морем та Близьким Сходом, а також турецьку зовнішню політику та політику безпеки.

Професор Юліан Кіфу, професор Національного університету оборони, викладач Національної школи політичних та адміністративних досліджень (Румунія)

Він є засновником Бухарестського центру запобігання  та раннього попередження конфліктів, який спеціалізується на дослідженнях міжнародних відносин. У період з 2011 по 2014 рік він був радником президента Румунії з питань стратегічних питань, безпеки та зовнішньої політики. Він також обіймав посаду радника з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони віце-президента Сенату Румунії (2006-2011). Він пише щоденну авторську колонку в газеті Evenimentul Zilei, веде власний блог у газеті Adevarul і двічі на тиждень пише  для видання deschide.md.

Сфера його зацікавлень включає вивчення конфліктів, управління кризами та пострадянський простір. Він є членом правління Центру енергетичної та ресурсної безпеки – EUCERS при Королівському коледжі Лондона, Великобританія, членом Міжнародного консультативного комітету журналу CBRNE-Terrorism-Newsletter, Афіни, Греція, членом Координаційної ради Трансатлантичного комітету Румунії Casa NATO. Він є автором та співавтором понад 30 книг про конфлікти, кризи, пострадянський простір та енергетичну безпеку.

Флеммінг Сплідсбоел Хансен, старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень

Флеммінг Сплідсбоел Хансен отримав ступінь доктор філософії з міжнародних відносин в Університеті Копенгагена. Також навчався в університетах Лідса та Тель-Авіва. До вступу до ДІІС він 11 років працював в ОБСЄ в якості члена вченої ради Академії ОБСЄ, керівника Політично-військового департаменту та виконуючого обов’язки директора Коледжу прикордонної служби для керівного складу. Також він 1 рік працював у Міністерстві закордонних справ Данії та Королівському коледжі оборони.

У Данському інституті міжнародних досліджень Флеммінг Сплідсбоел Хансен особливо цікавиться пострадянським простором, включаючи Росію та Україну. Зокрема, він досліджує внутрішню ситуацію в цих країнах, зовнішню політику та використання військового потенціалу. Також, до сфери його наукових інтересів відносяться інформаційні операції та використання дезінформації, зокрема використання нових технологій (в тому числі, штучного інтелекту) для поширення та боротьби з дезінформацією, а також для збір та обробка даних під час ведення бойових дій.

Д-р Дімітар Бечев, старший науковий співробітник Атлантичної ради, науковий співробітник Університету Північної Кароліни – Чапел-Хілл (Болгарія)

До того як приєднатися до Атлантичної ради доктор Бечев займався науковими дослідженнями в Гарвардському університеті, Оксфордському університеті та Лондонській школі економіки, а також очолював софійський офіс Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR). Він багато пише про зовнішні відносини ЄС, політику та сучасну історію Туреччини та Балкан, а також зовнішню політику Росії. У його книзі Rival Power: Russia in Southeast Europe (Yale University Press, 2017) досліджується геополітична роль Росії на Балканах, Греції, Кіпрі та Туреччині. Він є постійним дописувачем видань Al Jazeera, American Interest, Politico, Foreign Policy та OpenDemocracy.

Димитріос Тріантафіллу, завідувач кафедри міжнародних відносин, Університет Кадіра Хаса, Стамбул (Греція)

Димитріос Тріантафіллу – професор міжнародних відносин та директор Центру міжнародних та європейських студій (CIES) в Університеті Кадіра Хаса в Стамбулі. Він отримав ступінь бакалавра з політичних наук та історії в Університеті Каліфорнії в Берклі, а також ступінь магістра і кандидата наук з міжнародних відносин у Школі права і дипломатії Флетчера в Університеті Тафтса. Раніше він працював у різних дослідницьких та наукових установах, в тому числі Грецькому фонді європейської та міжнародної політики (ELIAMEP) в Афінах; Інституті досліджень безпеки ЄС в Парижі; Грецькій обсерваторії при Лондонській школі економіки; Егейському університеті на о. Родос; та Міжнародному центрі досліджень Чорного моря (ICBSS) в Афінах. Він також працював радником у грецькому міністерстві закордонних справ. Він є редактором видання Дослідження Південно-Східної Європи та Чорного моря; членом греко-турецького форуму; співголовою Комісії з Чорного моря; членом Дорадчих рад Чорноморського тресту з питань регіонального співробітництва, Міжнародного інституту миру у Відні; Чорноморського форум НУО та Асоціації корпоративної соціальної відповідальності Туреччини. Його останні прикладні та наукові інтереси включають греко-турецькі відносини, Чорноморську безпеку та політику; та зовнішню політику ЄС та політику сусідства ЄС. Він також бере активну участь у низці неформальних освітніх ініціатив, що сприяють залученню громадян та розширенню можливостей молоді.

Франс Гераедтс, філософ, партнер-засновник Governance & Integrity (Нідерланди)

Франс Герадтс – науковець і практик у галузі доброчесності та боротьби з корупцією з більш ніж 25-річним досвідом. В основному,  він працював над розвитком доброчесності державних організацій. Він використав останні наукові розробки в сфері етики та організаційній теорії для винаходу та розвитку системи доброчесності організацій. Франс співпрацював з урядовими організаціями по всьому світу. Він запровадив програми доброчесності та боротьби з корупцією та сприяв створенню органів доброчесності в голландських урядових організаціях на муніципальному, провінційному та міністерському рівнях. Він також працював у Бельгії, Карибському басейні та в Україні, де останні 10 років працював над створенням нині функціонуючого антикорупційного відділу у Львівській міській раді.

Протягом останніх кількох років Франс зосередив увагу на роботі з організаціями громадянського суспільства. Його спеціальність – встановлення систем доброчесності в організаціях, що включають навчання етиці, збір організаційного досвіду з етичних питань та виявлення та запобігання корупції і відхиленню від місії в інституціях. Він, в тому числі, розробив комплексний підхід до захисту та боротьби із сексуальними домаганнями, який широко застосовується та копіюється. Він працює над подібним системним підходом до питань інклюзивності та боротьби з інституційним расизмом.

Франс Герадтс народився в Херлені, в 1956 році, у шахтарському регіоні Нідерландів. Вивчав психологію та філософію в Гронінгенському університеті.

Даля Банкаускайте, закордонний науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA) у Вашингтоні (Литва)
Даля Банкаускайте – закордонна наукова співробітниця Центру аналізу європейської політики (CEPA) у Вашингтоні, округ Колумбія, та викладачка факультету комунікації Вільнюського університету. Її дослідження зосереджені на концепції загальної оборони,що включає суспільний підхід до оборони та побудову суспільної стійкості шляхом мобілізації та мотивації суспільства, а також дослідження кампаній із впливу. Вона має великий професійний досвід в галузі стратегічних комунікацій в Литві, Боснії та Герцеговині та Грузії.
Пані Банкаускайте здобула ступінь магістра в Лондонській школі економіки (LSE) у Великобританії та магістра бізнес управління в Балтійському інституті управління (BMI) в Литві.

Аля Шандра, головний редактор Euromaidan Press.

Аля Шандра – головний редактор англомовної платформи Euromaidan Press. Аля є громадською активісткою в Києві та експерткою в природоохоронних та географічних питаннях. Вона є випускницею кафедри кліматології географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка і до роботи в Euromaidan Press займалася дослідженнями в міжнародних проектах “Динаміка клімату та верхньої межі лісу в українських Карпатах” та “200 років змін землекористування та грунтово-рослинного покриву в карпатському басейні”. Вона э автором звіту ’The Surkov Leaks’, що аналізує методи російської гібридної війни проти України. Нині вона освітлює питання російської інформаційної та гібридної війни проти України, реформ в Україні, промоції української культури за кордоном, та ін.

Бату Кутелія, віце-президент Атлантичної ради Грузії, співробітник програми  the Next Generation Leader fellow при Інституті міжнародного лідерства МакКейна  (Грузія).

Він обіймав посаду заступника секретаря Ради національної безпеки Грузії з січня 2011 р. по листопад 2013 р. З 2008 р. по 2011 р. був надзвичайним і повноважним послом у Сполучених Штатах Америки, Канаді та Мексиці.

У минулому він був першим заступником міністра оборони (2007-2008), заступником міністра оборони та закордонних справ (2006-2007) та заступником міністра державної безпеки (2004).

У 2005-2006 роках він працював керівником розвідувальної служби Грузії. До цього він був керівником Департаменту зовнішньої розвідки Міністерства державної безпеки Грузії та директором Департаменту політичної безпеки Ради національної безпеки. Також обіймав військово-політичні посади в Міністерстві закордонних справ.

Посол Кутелія має ступінь кандидата фізичних наук та магістра публічного управління. Пан Кутелія вільно володіє англійською, російською та грузинською мовами.

Д-р Мірча МАНДРЕСКУ, голова виконавчої вченої ради Європейського коледжу безпеки та оборони, Брюссель, Бельгія, старший науковий співробітник Центру нових стратегій, Бухарест, Румунія та доцент Академії сухопутних військ Румунії, Сібіу, Румунія

Бригадний генерал (у відставці), доктор філософії Мірча Міндреску є головою виконавчої вченої ради Європейського коледжу безпеки та оборони в Брюсселі, старшим науковим співробітником румунського аналітичного Центру “Нова Стратегія” та доцентом, Академії сухопутніх військ Румунії. Він є досвідченим професіоналом, досвід якого охоплює найважливіші сфери безпеки, дипломатії та оборони, в тому числі діяльність оперативних військових підрозділів, військових навчальних закладів, основних органів Міністерства оборони, оборонне планування та політико-військова дипломатія.

Раніше він обіймав різні посади, зокрема:

Радника державного секретаря Міністерства зв’язку та інформаційного суспільства, Румунії;

Радника державного секретаря з питань озброєння Міністерства національної оборони Румунії;

Директора дирекції стратегічного планування (J5) – Генерального штаб збройних сил Румунії, Бухарест, Румунія;

Заступника командувача оперативного командування сухопутних військ Румунії;

Командувач Спільного центру НАТО з аналізу та вивчення уроків;

Доцента Національного коледжу внутрішніх справ, Поліцейської академії імені Александру Іоана Кузи

Директора румунського Національного коледжу оборони

Радника з питань оборони посла Румунії при НАТО

Виконуючого обов’язки командира батальйону спеціальних операцій

Директора з комунікаційних та інформаційних систем військового формування

Олександр Фільц, Президент Української Спілки психотерапевтів, громадський діяч.

Український психотерапевт, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри психіатрії та психотерапії факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького, колишній головний лікар Львівської обласної психіатричної лікарні. В 2005-2007 був Президентом Європейської Асоціації психотерапевтів, сьогодні є її віце-президентом. Автор понад 106 наукових праць, 5-и навчальних посібників, 1 монографії. В 2010 році був організатором міжнародного безпекового форуму у Львові «Від безпеки України до безпеки Європи. Виклики 21 століття»

Байба Браже, помічник генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії

Посол Байба Браже була призначена помічником Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії в травні 2020 року. Вона консультує Генерального секретаря з питань публічної дипломатії та керує Відділом публічної дипломатії, який відіграє ключову роль у передачі стратегічних та політичних повідомлень Альянсу лідерам думок та громадськості.

Байба Браже народився в Ризі, Латвія. Вона має два ступені магістра в Латвійському університеті: один з юриспруденції (1990) та інший з комунікацій (2002).

До призначення на посаду посол Браже працювала послом Латвії у Великій Британії (серпень 2016 р. – початок травня 2020 р.). До цього вона була генеральним директором з питань політики безпеки та міжнародних організацій (червень 2011 р. – січень 2016 р.) та керувала департаментом комунікації (лютий 2016 р. – липень 2016 р.) в Міністерстві закордонних справ Латвії в Ризі. З липня 2003 р. по серпень 2008 р. посол Браже була послом Латвії в Нідерландах і постійним представником в Організації із заборони хімічної зброї. До цього вона була директором департаменту Європи та радником з питань зовнішньої політики та національної безпеки прем’єр-міністра в Ризі. З початком роботи в Міністерстві закордонних справ у серпні 1993 року вона обіймала численні інші посади, як на батьківщині (юридичний департамент, департамент міжнародних організацій МЗС), так і за кордоном (ООН, Нью-Йорк).

Окрім латвійської, посол Браже вільно володіє англійською та російською мовами, а також володіє голландською мовою.

Томас Ерндль, член  Бундестагу ( Німеччина)

Томас Ерндль є членом комітету закордонних справ у німецькому Бундестазі. Крім того, він є виконуючим обов’язки керівника Підкомітету з питань культурної та освітньої політики за кордоном, який контролює величезну мережу німецьких культурних та освітніх установ у світі. Пан Ерндль є заступником президента Асоціації резервістів збройних сил Німеччини та головою комітету зовнішньої політики у своїй партії Християнсько-соціальний союз (ХСС).