л
Історія відносин Росії з Європою схожа на коливання маятника – чим теплішими вони стають, тим, з часом, більше загострюється протистояння між ними. Україна є географічним і геополітичним заручником цього коливання протягом багатьох століть. Від того яким кольором забарвлений на політичній карті Київ залежить хто є переможцем у протистоянні Європи та Росії. Чи може Росія бути рівноправним партнером для Європи не застосовуючи силу та страх?
Яка справжня ціна російських грошей, вкладених у критичну інфраструктуру – газопроводи, медіа, демократичні інституції? Трансатлантична єдність вперше під загрозою з часів Другої світової війни.
Країни Балто-Чорноморського регіону опиняються під загрозою та змушені шукати шляхів для підсилення власної колективної безпеки від конвенційних та неконвенційних загроз.
У звіті зібрані докази присутності та військової агресії Збройних Сил Російської Федерації на Сході України та в Криму. Усі доказ були зібрані з відкритих джерел інформації: приватні та офіційні розслідування, дані з соціальних мереж російських кадрових військових, новинні сюжети російських ЗМІ тощо. У звіті надано ідентифікацію російської військової техніки, російських кадрових військових (поіменно), докази вторгнення ЗС РФ на територію України, що зафіксовані на супутникових знімках, дані щодо транспортування російських гуманітарних конвоїв та реакцію міжнародної спільноти на досліджувані нами епізоди українсько – російської війни.
Усі використовувані у звіті відео, фільми, новинні сюжети можна переглянути на спеціальному YouTube – каналі «Російська військова агресія в Україні»
18.00 – 20.00 Прийняття учасників та спікерів форуму
08.00 Реєстрація, вітальна кава
09.00 Вступне слово
9:30 — 10:30 ІСТОРІЯ: ЧИ ВИВЧИЛИ МИ ЇЇ УРОКИ?
Географічні, історичні та культурні аспекти завжди були і будуть залишатися надважливими для геополітичного розвитку держав, що не раз підтверджувала історія цивілізації. Проблема в тому, що уроки історії часто недооцінюються; відкидати історію означає ризикувати зробити ті самі помилки, які вже забрали мільйони життів у минулому. В першу чергу ми маємо на увазі уроки Першої світової війни – і підписання Версальського мирного договору, та Другої світової війни – зокрема, ті цінності та підґрунтя, на якому було збудовано Європейський союз.
10:30 — 11:00 Перерва на каву Прес – конференція
11:00 — 12:30 РОЗУМІННЯ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАГРОЗ
Анексія Криму та російська збройна агресія на сході України чітко визначили, що остаточною ціллю агресивної російської політики є не Україна, але Захід, в ширшому значенні. Східноєвропейські країни між Балтійським і Чорним морем є потенційною наступною мішенню російської агресії, і вже сьогодні переживають масивну економічну, інформаційну та навіть військову загрози. Спільне розуміння цих загроз в регіоні, а також побудова стратегічної оборони критично необхідні для відбудови міжнародного безпекового порядку.
12:30 — 14:00 Обід
14:00 — 14:30 МЕДІА ЯК КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА
Філіп М. Сейб, школа комунікацій в Анненберзі, Університет Південної Каліфорнії (США)
14:30 — 15:45 КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА: СТАБІЛЬНІСТЬ ЧИ НЕБЕЗПЕКА?
Визнання слабкостей. Медіа як критична інфраструктурою державна політика для захисту критичної інфраструктури. Власність критичної інфраструктури як загроза. Опір цивільного населення. Загрози в Балто-Чорноморському регіоні досі рідко розглядаються в контексті доступу до портів, повітряної безпеки, комунікацій, економічного розвитку, і як наслідок, безпеки місцевого цивільного населення. В час неконвенційних нелінійних воєн ці об’єкти стають першою мішенню агресора, спричиняючи людські втрати та паралізуючи життя суспільства. Складність захисту таких об’єктів критичної інфраструктури часто ускладнюється через те, що вони рідко перебувають сьогодні у власності держави і належать приватним компаніям чи навіть іноземним власникам. Захист критичної інфраструктури потребує ефективної державної політики та високого рівня стійкості цивільного населення.
15:45 — 16:15 Перерва на каву
16.15 – 17.15 МОЛОДІЖНА ПАНЕЛЬ
Майбутнє Балто — Чорноморського регіону очима молоді
09.00 – 10.30 МІЛІТАРИЗАЦІЯ КРИМУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ РЕГІОНУ
Стало очевидним, що анексія та подальша мілітаризація Криму є частиною агресивної військової політики Росії щодо Заходу, спрямованої на панування Росії над міжнародною торгівлею через один з найважливіших коридорів, сформований Чорним та Середземним морем. Західні партнери України в регіоні стикаються з проблемами у формуванні колективної безпеки навіть за підтримки НАТО. Як слід будувати міжнародне військове співробітництво в регіоні, щоб збалансувати ситуацію? Що Україна може зробити, щоб зміцнити свої позиції в регіоні та утримати Росію від подальшої агресії з боку Південного флангу?
10:30 — 11:00 Перерва на каву
11:00 — 12:30 МОРСЬКА СТРАТЕГІЯ В БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ: ГАРАНТУВАННЯ БЕЗПЕКИ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Яким чином міжнародне право впливає на розвиток ситуації в Балто -Чорноморському регіоні – чи є воно стримувальним чи пусковим механізмом? Конвенції, що забезпечують доступ до певних регіонів, приймалися в певному історичному контексті для створення системи ваг і противаг. Чи можуть вони досі виконувати цю функцію і що можна зробити для покращення безпекової ситуації в регіоні.
12:30 — 13:30 Обід
13:30 — 14:45 УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ: БЕЗ СТАТУСУ, АЛЕ З НАДІЄЮ ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ
Ключовий партнер: Українська Гельсінська спілка з прав людини
З часу спалаху російської агресії проти України в 2014 році, тема обміну військовополоненими на Донбасі стала об’єктом політичних торгів та маніпуляцій. Українській державі не вдалося надати їм статус, який вони мають де-факто, називаючи їх заручниками. Чи може правовий статус військовополоненого впливати на умови їх утримання чи звільнення? Які стандарти НАТО та найкращі міжнародні практики обміну полоненими? Які можуть бути особливості з огляду на гібридні умови війни?
14:45 — 15:30 Завершення сесії