Побудова Ефективної Моделі Армії В Сучасних Умовах Безпеки

Глен Грант, військовий експерт та колишній підполковник Британської армії на Львівському безпековому форумі 2018 про реформу української армії:

Якщо говорити про збройні сили, ми повинні зрозуміти, де ми знаходимося. Порівняно з 2014 роком ситуація на фронті досить добра – більшість хлопців досі живі. Ми все ще втрачаємо занадто багато життів, але, незважаючи на атаки, хлопці живі, і також ми повертаємо землю. Але, на мою думку, велика система з того часу не змінилася.

І є три аспекти:

1. Операційннй фокус. Слід зосередитися на мобільності. Росіяни завжди програвали мобільності.І їх ніколи не перемагали повномасштабною війною. Коли ви зосереджені на мобільності – це підганяє інші речі – майже все. Особливо люди, які воюють і командують – вони стають кращими. Освітня система все ще не призначена для навчання мобільної війни. Вона досі радянська. Міжнародні партнери повинні зосередитись на цій сфері, оскільки вона матиме довгострокову перспективу.

2) Структури. Сучасні структури були розроблені для радянського типу ведення війни. Ви воюєте, і багато людей помирають. І це було нормально. Ці структури не призначені для ведення мобільної війни. Немає достатньо людей в генеральному штабі. Ми маємо об’єднані штаби для Донбасу, але не для Азову, Півдня чи Києва. Одна людина не може контролювати все і генерал Муженко не виключення. Ніхто не зможе це робити. Україна потребує належного штабу – об’єднаного штабу, який працює та аналізує ситуацію цілодобово. І це не може бути Муженко. Одна людина не може керувати вашою системою, особливо якщо йому доведеться чекати рішення Президента про погоду, щоб почати стріляти. Ви не можете запустити армію по телефону.

Ми повинні зосередитися на тому, що ми маємо, і витратити свою енергію на вдосконалення. Витрати грошей на реформи не працюють взагалі. Ми повинні питатися людей на місці, що їм потрібно. Ми повинні переконатися, що кожна бригада має належне забезпечення, і ця підтримка стає все більш ефективною. Принцип повинен бути “кожен день краще!”.

3) Децентралізація бюджету. Ви не зможете керувати, якщо ви не зможете витрачаити гроші. Офіцер повинен мати гроші, щоб правильно виконувати свою роботу. Якщо ви не довіряєте цим людям гроші, то що вони роблять на фронті, хто захищає вашу країну?

Інша проблема полягає в тому, як залучити людей до армії. Ми можемо провести тривалу дискусію щодо того, чи працює система призову. Але люди без озброєння – не армія. Ви не можете змусити когось битися, не забезпечивши їх озброєнням.

І, нарешті. Якщо у вас є лідери в армії – люди прийдуть.

Посол Шота Гвінеріа, старший науковий співробітник Центру досліджень економічної політики (Грузія) на Львівському безпековому форумі 2018:

ENG below

Ситуації в Грузії та Україні багато в чому подібні:

1) війни, що відбуваються в Україні та Грузії – це одна війна для Росії – війна за вплив у регіоні;

2) війна у 2008 році була лише невеликим епізодом гібридної війни, що відбувалася з часів незалежності Грузії.

Комплексний підхід до безпеки є обов’язковим, адже гібридна боротьба є новою нормою, і це ніде не дінеться. Потрібно зробити себе стійкими до цієї постійної боротьби.

Оскільки Росія використовує всі елементи національної влади проти противника, ми повинні прийняти комплексний підхід до оборони, коли недержавний сектор, приватний сектор та держава працюватимуть разом, щоб протидіяти величезному тиску, що здійснюється на нас.

Грузія має дуже сильне громадянське суспільство, яке в деяких випадках навіть лідирує в цьому процесі. Однак, приватний сектор все ще не усвідомлює важливість спільних дій. Більш безпечне середовище, що сприяє торгівлі, стійкість проти кібератак – це лише кілька аргументів того, як приватний сектор зможе отримати вигоду від того, щоб брати участь у протистоянні, адже приватний сектор також може бути мішенню.

Нам потрібно припинити мислити щодо НАТО крізь призму чорного і білого, вступу чи не вступу. Сам процес інтеграції приносить великі переваги країнам з точки зору законодавства та гармонізації стандартів.

Павло Рожко, підполковник Збройних сил України на Львівському безпековому форумі 2018:

Я хотів би звернути увагу на необхідність побудови моделі ефективної мобільної армії. Мобільність в армії залежить від усіх систем, перш за все, від системи управління. Тому реформування Збройних сил повинно не починатись знизу чи зверху, а повинно йти паралельно – реформування системи управління армії, підрозділів, а також системи бойової підготовки.

Ситуація, яка склалася зараз на Сході України, дуже затягнулася. Ми повинні робити висновки. Має бути якесь політичне рішення, а Збройні сили, я думаю, готові виконати поставлене завдання.

Марк Войджер, старший викладач російських та східноєвропейських студій у коледжі оборони Балтики у Тарту (Естонія) на Львівському безпековому форумі 2018:

Панельна дискусія: Побудова ефективної моделі армії в сучасних умовах безпеки

Реформа Збройних Сил в Україні не може існувати у вакуумі. Це повинна бути реакція на російську стратегію війни. Мета Росії – не дозволити будь-якій сусідній країні, особливо Україні, бути економічно стабільною й успішною.

Генерал Герасимов, голова генерального штабу Збройних Сил Росії, назвав три принципи їхньої військової стратегії:

– Гібридна війна – бліцкриг майбутнього;

– Гібридна війна дозволяє агресорові позбавити жертву агресії свого суверенітету;

– У майбутньому гібридна війна може реалізовуватись цілком самостійно, але звичайна війна завжди буде включати гібридну.

Російські Збройні Сили створили новий термін «інтегровані сили», який містить поєднання звичайних та гібридних сил. Наш аналіз показав, що Україна є полігоном для випробування цієї нової концепції. Українські Збройні Сили є єдиною армією в Європі, котра бореться з цими новими інтегрованими силами. Європі є чому повчитися у вас, тому що ви довели, що Герасимов неправий.

Говорячи про вступ України в НАТО, я не маю жодних сумнівів, що це відбудеться. Але ви повинні вивчити досвід країн Балтії. У них обмежені сили оборони, але у них є інші механізми, з яких вони черпають силу.

В Естонії, наприклад, створили Лігу оборони, де громадяни і навіть іноземці систематично навчаються і збираються, щоб оволодіти потрібними навичками. Ліга оборони є сильним гравцем, на який Україна має звернути увагу.

І, нарешті, ваші Збройні Сили повинні вільно оволодіти англійською мовою. Ви не можете вступити в НАТО і бути ефективним членом, якщо ваші військові не зможуть вільно спілкуватися зі своїми колегами з інших країн.

Степан Яким’як, начальник кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, капітан І рангу:

При розвитку сил оборони України ми повинні в першу чергу враховувати досвід. Наведу факти і маю кілька риторичних запитань:

Крим було захоплено з моря. А як це вплинуло на пріоритети національної безпеки?

Військо-морські сили втратили понад 75% ресурсів у Криму – людських, інфраструктурних, інших. А як вплинуло це на перегляд порядку забезпечення Збройних сил ресурсами?

Україна втратила понад 60% виключної морської економічної зони територіального моря. Яка ще держава у світі за останній період втратила такі значні ресурси, ще й до того в «мирний час»?

Головною причиною втрат у Криму була неефективна державна політика щодо інтеграції півострова в загальнодержавний культурно-духовний простір. Як це враховано в сучасній діяльності держави?