Архів
24.10 - 26.10
Львівський Безпековий Форум
Дякуємо за Ваше повідомлення. Воно було відправлено.

Дякуємо за Ваше повідомлення. Воно було відправлено.

Реєстрацію завершеноВідправити Акредитація журналістівВідправити

Мета будь-якої війни – це мир на умовах переможця

Війни вже давно не ведуться на повне знищення. Сьогодні недостатньо контролювати територію і природні ресурси. Боротьба ведеться за волю і продукти інтелектуальної праці людей.

Для капітуляції не потрібно складати зброю. Контроль за медіа, електрикою, газом та водою є найефективнішою зброєю масового знищення.

Хочеш миру на своїх умовах? Пам’ятай хто твоя загроза. Не дай ворогові контролювати твої ресурси і твою волю.

Середа, 24 жовтня
День 1
18.00
Церемонія відкриття
Місце: Ресторан Park Art of Rest, вул. Вітовського, 43 а
18.00 – 18.40
Коктейль
18.40
Вітальна промова
Даніель Зайберлінг, Представник Фонду Ганса Зайделя в Україні
18.50 – 19.30
Вечеря
19.30 – 20.45
Головна промова форуму «Економіка війни чи війна економік»
Едвард Лукас, письменник, журналіст, старший науковий співробітник СЕРА
( представлення Бен Ходжес, співголова оргкомітету)
20.45
Десерт, неформальне спілкування
Лише за запрошеннями
08.00 – 09.00
Вітальна кава, реєстрація
09.00 – 09.20
Вступні слова
Оксана Сироїд, Заступник голови ВРУ

Бен Ходжес, Ген. лейт. американської армії у відставці

Андрій Садовий, Львівський міський голова

о. Богдан Прах, ректор Українського католицького університету

09.20 – 09.40
Презентація дослідження CEPA «Європа та Північний Потік 2»
Река Cмеркені, Віце президент CEPA (США)
09.40 – 11.00
Панельна дискусія: Залежність чи вразливість
Модератор: Олександр Сушко, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» ( Україна)

1. Войцех Якубік, енергетичний експерт (Польща)
2. Анке Шмідт-Фельцман, Американський Інститут дослідження світової політики, експерт з країн Балтії (Швеція)
3. Михайло Гончар, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» (Україна)
4. Даніель Зайберлінг, Представник Фонду Ганса Зайделя в Україні (Німеччина)
5. Мартін Владіміров, аналітик Центру Дослідження демократії (Болгарія)

11.00 – 11.40
Перерва на каву
11.00 – 11.40
Прес-конференція Співголів оргкомітету форуму
Місце: Паркова аудиторія, Інформаційно-культурний центр ім. А. Шептицького

Оксана Сироїд, Заступник голови ВРУ

Бен Ходжес, Ген. лейт. американської армії у відставці

11.40 – 12.30
Панельна дискусія: Ситуація в Азовському морі як економічний, безпековий та соціальний виклик
Модератор: Бен Ходжес, Ген. лейт. американської армії у відставці

1. Глен Ховард, Президент Jamestown foundation ( США)
2. Ігор Кабаненко, Президент компанії UA.RPA (Україна)
3. Петро Цигикал, Голова Державної прикордонної служби (Україна)

12.30 – 14.00
Обід
14.00 – 15.15
Панельна дискусія: Пропаганда – ведення асиметричної війни
Учасники:
1. Вероніка Вічова, European Values Foundation (Чеська республіка)
2. Неріус Малюкевічюс, Вільнюський Інститут міжнародних відносин та політиччних студій (Литвa)
3. Сергій Гармаш, редактор інтернет видання «Острів» (Україна)
4. Михайло Басараб, політолог, аналітична група «Korner Solutions” (Україна)
5. Віктор Рудь, Голова комітету закордонних справ Українсько-американської колегії адвокатів (США)
15.15 – 16.00
Перерва на каву
16.00 – 17.15
Панельна дискусія: Політика щодо окупованих територій: як попередити утворення нових сірих зон у світі
Модератор: Денис Казанський, журналіст, блогер ( Україна)

Учасники дискусії:
1. Гіоргі Канделакі, Член парламенту (Грузія)
2. Довіль Якнюнайте, Професор Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету (Литва)
3. Росіян Василої, експерт з безпекових питань, Інститут розвитку та соціальних ініціатив (Молдова)
4. Наталія Іщенко, журналістка, політолог (Україна)
5. Роман Безсмертний, громадський діяч, політик ( Україна)

17.45
Переїзд учасників до місця вечері
19.00
Неформальна вечеря
Місце: Музейно-культурний комплекс пивної історії Львіварня Вул. Клепарівська, 18

Запрошені всі учасники форуму – вхід за бейджами форуму

В програмі показ короткометражного фільму Сергія Савченка «Коротка Історія Західної Цивілізації»

09.00 – 10.00
Молодіжна секція
Модератор: Дмитро Шеренговський, політолог-міжнародник, керівник академічного відділу УКУ

Учасники:
1. Галина Герасим, Український католицький університет
2. Леся Рябус, Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка
3. Марія Владимирова, Європейський університет Вядріна (Берлін)
4. Сергій Баглай, Національний університет “Києво-Могилянська академія”
5. Анастасія Коберська, Донецький національний університет ім. Василя Стуса

09.00 – 10.00
Прес-конференція Едварда Лукаса
Місце: Паркова аудиторія, Інформаційно-культурний центр ім. А. Шептицького
10.00 – 11.30
Панельна дискусія: Побудова ефективної моделі армії в сучасних умовах безпеки
Модератор: Любомир Ференс, Громадське радіо (Україна)

Учасники:
1. Глен Грант, Полковник Британської Армії у відставці ( Велика Британія)
2. Шота Гвінеріа, Центр дослідження економічної політики ( Грузія)
3. Марк Войджер, Балтійський коледж оборони, факультет політичних і стратегічних досліджень, Східної Європи та вивчення Росії (Естонія)
4. Павло Рожко, підполковник ЗСУ (Україна)
5. Степан Яким’як, начальника кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, капітан І рангу (Україна)

11.30 – 12.00
Перерва на каву
12.00 – 13.30
Панельна дискусія: Оборона як сучасне поняття – безпека як основа управління державою
Модератор: Бруно Лете, Старший науковий співробітник, Німецький фонд Макшала ( Бельгія)

1. Владімір Сокор, Старший науковий співробітник Jamestown Foundation (Німеччина)
2. Роланд Фройнденштайн, Заступник директора та керівник з досліджень Центр європейських студій ім. Вілфреда Мартенса (Бельгія)
3. Стівен Блокманс, Старший науковий співробітник та голова відділу зовнішньої політики ЄС, Центр вивчення європейської політики (CEPS) ( Бельгія)
4. Сергій Дацюк, політичний експерт (Україна)

13.30 – 14.15
Заключна сесія
Модератор: Оксана Сироїд, Заступник голови ВРУ

1. Бен Ходжес, Ген. лейт. амерканської армії у відставці ( США)
2. Хеннінг Зенгер, Заступник голови департаменту Європейськог і транс –атлантичного діалогу Фонду Ганса Зайделя ( Німеччина)
3. Бруно Лете, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршала (Бельгія)
4. Беренфельд Крістіан Холм, Член правління Фонду Ярля Хяльмарсона ( Швеція)

14.15 – 15.15
прийняття

Спікери

Павло Рожко

підполковник – начальник Навчального центру підготовки підрозділів Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Дізнатися більшеДо списку спікерів

 Павло Анатолійович Рожко, підполковник народився в м. Дрезден Німеччина в сім’ї військовослужбовця. В 2000 році закінчив Харківський інституті танкових  військ ім. Верховної Ради України. Після закінчення інституту проходив службу на посадах від командира взводу до командира батальйону. В 2013 році закінчив Національний університет оборони України ім. І. Черняховського. З 2015 року по сьогодні Начальник навчального центру підготовки підрозділів Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Яким’як Степан

начальник кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Яким’як Степан Володимировичначальник кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України, кандидат військових наук, доцент, магістр державного військового управління. Проходив військову службу на кораблях Чорноморського флоту СРСР, у штабі Військово-Морських Сил України,  штабі Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Під час служби брав участь у бойових діях на території Грузії у 1991 р. та на території України у 2015-2016 роках, розробленні документів стратегічного планування розвитку Збройних Сил України у 2005-2018 роках та науковому обґрунтуванні рекомендацій щодо оборони держави з морських напрямків у 2014-2018 роках.

 

Мартін Владіміров

експерт з енергетичної безпеки, Центр вивчення демократії (CSD) (Болгарія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Мартін Владіміров – експерт з енергетичної безпеки, що спеціалізується на ринках природнього газу та відновлювальної енергетики в європейському аналітичному Центрі вивчення демократії (CSD). Фокус його роботи у CSD на аналізі енергетичної безпеки та управлінських ризиків в Європі, політичних ризиків та міжнародної безпеки. До CSD  він працював консультантом з нафти та газу The Oil and Gas Year, де він працював у Туреччині, Казахстані та Саудівській Аравії. Раніше він працював аналітиком з економіки та енергетики Ірану та Центральної Азії. Також він був віддаленим аналітиком з політичних ризиків у IHS Global та Argus Media, готував аналітичні статті щодо Болгарії, Балкан, Південного Кавказу та Центральної Азії. Він має магістерський диплом Школи Поглиблених міжнародноих студій (SAIS) Університету ім. Джона Гопкінса. Він є автором декількох  академічних публікацій, численних звітів про політики та спів-автором двах нещодавніх книг про російський вплив, включно з “Тактика Кремля: Розуміючи російський вплив у Центральній та Східній Європі” та “Центральна та Східна Європа у російських економічних лещатах”, що готується до друку.

 

Сергій Дацюк

філософ, теоретик, мислитель, публіцист, блогер (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Автор 7 книг – теоретичних праць з фундаментальної філософії, онтології, логіки, семіотики, структурної лінгвістики, штучного інтелекту, теорії комунікації, теорії політики («Теорія віртуальності» (2008), «Онтологізації» (2009), «Горизонти конструктивізму» (2010), «Теорії перспективи» (2011), «Складний новий світ» (2012), «Інтелектуальна політика» (2010), «Момент філософії» (2013). З моменту закінчення в 1991 році Київського Державного Університету ім. Т.Г.Шевченка працював у сфері аналізу та експертизи політичних рішень, а з 2002 року — працює на ринку комерційного консультування в корпорації “Гардаріка”. З 2018 року co-founder «Foundation For Future».

 

Роман Безсмертний

політик та дипломат

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Безсмертний Роман Петрович, політик та дипломат, один із авторів Конституції України, кандидат політичних наук.
Роман Безсмертний народився 15 листопада 1965 року на Київщині. Народний депутат України кількох скликань. У 2005-му віце-прем’єр-міністр України. У 2007-2008 – заступник глави Секретаріату Президента України. З лютого 2010-го по червень 2011-го – Надзвичайний і Повноважний посол України в Білорусі. У 2015-16-му – представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України. Безпартійний.

Войцех Якобік

Експерт з енергетики (Польща)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

З 2013 Войцех Якобік є аналітиком Ягеллонського інституту, аналітичного центру розташованого у Варшаві та спів-засновником та головним редактором BiznesAlert.pl, інформаційно-аналітичного веб-порталу у Польші. Він отримав диплом бакалавра з політології та магістерський диплом з міжнародних відносин Ягеллонського університету. Аналітика та коментарі п. Якобіка регулярно використовуються в найбільш популярних медіа Польщі.

Вероніка Вічова

Аналітик та координатор програми «Спостереження за Кремлем» аналітичного центру «Європейські цінності» (Чехія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Вероніка Вічова – аналітик та координатор програми «Спостереження за Кремлем» аналітичного центру «Європейські цінності». Вона є співавтором дослідження зображення європейських лідерів кремлівською пропагандою, опублікованого Атлантичною радою та Огляду контрзаходів 28 країн ЄС операціям впливу Кремля. Вона є редактором брифінгу спостереження за Кремлем, щотижневого інформаційного бюлетеню про дезінформацію та операції з впливу для більше ніж 7 000 європейських експертів, журналістів та посадовців. Вона є учасником програми Трансатлантичних стипендій у Вашингтоні, округ Колумбія, організованої журналом World Affairs Journal, яку вона провела в офісі сенатора Роба Портмана. Вона закнічила програму Нових безпекових лідерів у 2017.

Стівен Блокманс

Cтарший науковий співробітник, Центр дослідження європейської політики (CEPS) (Бельгія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Стівен Блокманс є старшим науковим співробітником Центру дослідження європейської політики CEPS та головою відділів зовнішньої політики ЄС та політики та інституцій. Його експертиза знаходиться на перетині міжнародного та європейського права та державного управління. Стівен є одним з членів-засновників Центру права зовнішніх відносин ЄС (CLEER). До CEPS він був головою відділу досліджень T.M.C. Asser інституту у Гаазі. Протягом більш ніж 15 років він поєднував академічну та викладацьку роботу (Університет Левен, Університет Лейдена, Університет Амстердаму, Європейський інститут публічного управління) з дослідженнями за контрактом для донорів ЄС та європейських країн, консультаційними проектами та тренінгами для професіоналів. Стівен має докторський ступінь з права та магістерський диплом з міжнародного публічного права Університету Лейдена, а також диплом з політичних та соціальних студій Інституту політології, Париж.

Посол Шота Гвінерія

Старший співробітник, Аналітичний центр дослідження політики (Грузія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Маючи 16 років професійного досвіду в державному секторі, переважно у сфері міжнародних відносин та безпекової політики, посол Шота Гвінерія займав вищі керівні посади в національних урядових агентствах та місіях закордоном, зокрема, був Заступником Секретаря Національної Ради Безпеки Грузії (2017-2018), Послом з особливих доручень щодо НАТО та безпекової політики Міністерства закордонних справ (2016-2017), радником з міжнародної політики у Міністерстві оборони Грузії (2015-2016), послом Грузії у Королівстві Нідерланди (2010-2014) та інші. Він брав участь у розробці та впровадженні реформ у Грузії та має експертні знання процесів інтеграції з європейськими та євро-атлантичними структурами. Він отримав освіту у Національному університеті з питань оборони, Вашингтон, округ Колумбія, Дипломатичній школі Мадриду, Іспанія у 2004-2005 рр. (диплом магістра з стратегічних безпекових студій, міжнародних справ та боротьби з тероризмом) та Грузинського технічного університeту, Тбілісі.

Росіян Василой

Аналітик з безпеки, Інститут розвитку та соціальних ініціатив (Молдова)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Росіян Василой, 45-річний полковник прикордонної поліції Молдови у відставці (колишній Заступник Голови), який також працював у місії ОБСЄ у Бішкеку та у відділі нерозповсюдження ядерної зброї та стратегічного бізнесу у секторі безпеки компанії URS Federal Services International Inc. (URSFSII). Наразі він працює військовим та безпековим аналітиком Інституту розвитку та соціальних ініціатив IDIS Viitorul у Кишиневі. До його сфер досліджень належать безпекова політика, управління кордонами та міграційна політика, кризовий менеджмент, оцінка та управління ризиками, стратегічні комунікації та вирішення конфліктів. Він є автором публікацій про вплив Росії на Республіку Молдова та Україну, інформаційні війни та вирішення Придністровського конфлікту.

Роланд Фройденштайн

Директор з політики, Центр Вільфреда Мартенса з Європейських студій (Бельгія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Роланд Фройденштайн народився у м. Бонн, Німеччина. Після дворічної добровільної військової служби він вивчав політологію, економіку, японські студії та міжнародні відносини в Бонні та Лос Анджелесі. Працюючи дослідником в Німецькій раді міжнародних відносин, він став членом команди планувальників з міжнародних питань та безпеки в Європейській комісії у Брюсселі у 1990-х рр. В подальшому, він став директором Варшавського офісу Фонду Конрада Аденауера та пізніше займав провідну роль у центральному офісі фонду в Берліні. Після повернення до Брюсселю у 2004, він представляв німецьке місто-землю Гамбург в ЄС. З 2008 Рональд Фройденштайн є Головою досліджень та Заступником Директора Центру Вільфреда Мартенса з європейських студій та з 2015 Директором з політики.

Посол Река Смеркені

Віце-президент CEPA (США)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Посол Река Смеркені є Віце-президентом Центру аналізу європейської політики (CEPA). З 2015 по 2017 вона була першою жінкою послом Угорщини у США. Вона була головним радником з зовнішньої та безпекової політики прем’єр-міністра Угорщини (2011-15), державним секретарем з зовнішньої та безпекової політики у кабінеті прем’єр-міністра (1998-2002) та старшим радником державного секретаря у міністерстві оборони (1991-94) у період, коли Угорщина намагалася вступити до НАТО та війни у Косово. Смеркені викладала в університеті, писала статті з зовнішніх справ, була директоркою програм зовнішньої політики у Дослідницькому інституті 21 ст. у Будапешті (2002-06). Смеркені має докторський ступінь з відзнакою з економічної історії (Католицький ун-т ім. Pázmány Péter (2006), диплом магістра зі стратегічних студій (Школа поглиблених міжнарожних студій ун-ту ім. Джона Гопкінса (1993-95), диплом магістра з міжнародних відносин Європейського інституту у м. Ніца, Франція (1990-91) та з універститету ELTE Будапешт (1985-1990). Смеркені є обраним членом Європейської ради зовнішніх відносин з 2016 та слугує віце-президентом Атлантичної ради Угорщини.

Проф. Довіль Якнюнайте

Вільнюський університет (Литва)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Проф. Довіль Якнюнайте є професором в Інституті міжнародних відносин та політології Вільнюського університету та головою Відділу міжнародних відносин університету. Вона спеціалізується на аналізі міжнародної політики, безпекових студіях, кордонах, теріторіальних конфліктах та сепаратизмі, політиці Східного партнерства ЄС. Вона є автором книг з грузинських територіальних конфліктів (2017) та політики Росії щодо сусідніх країн (2007), редактором монографії з Литовської міжнародної політики (2016). Наразі вона працює над роллю кордонів у сецесіоністських рухах, майбутнім міжнародної політики ЄС та вносить свій вклад до проекту Горизонт 2020 стосовно ЄС та країн Східного партнерства.

Олександр Сушко

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Олександр Сушко є виконавчим директором Фонду «Відродження» з січня 2018 р. Він отримав науковий ступінь кандидата політичних наук у сфері міжнародних відносин в Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАНУ. Він працював координатором моніторингу і директором Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України, науковим директором Інституту євро-атлантичного співробітництва, старшим науковим співробітником Інституту світової економіки і міжнародних відносин. З 2011 р. він був головою правління Міжнародного фонду «Відродження». 2012 р. пана Сушка було призначено Національним координатором Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства». У 2014 році Олександра Сушка було обрано співголовою Платформи громадянського суспільства (ПГС) «Україна — ЄС», що є органом громадянського суспільства, створення якого передбачено статтями 469-470 Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.

Доктор Неріус Малюкевічюс

Експерт, викладач (Литва)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Доктор Неріус Малюкевічюс є провідним литовським експертом у галузі інформаційних війн, стратегічних комунікацій та управління конфліктами, а також є експертом з російських студій. Він є автором двох книг про російські стратегії інформаційних війн. Він працює у якості наукового дослідника та лектора в Інституті міжнародних відносин та політології (Вільнюський університет). Він викладає у Військовій академії Литви ім. генерала Йонаса Жемайтіса. Його докторська дисертація стосувалась потенціалу та поширення російської інформаційної геополітики у Литві.

Наталя Іщенко

Заступник директора Інституту світової політики (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

З середини 1990-х рр. працює в сфері політичної аналітики. Наразі спеціалізація – конфлікти на пострадянському просторі та в колишньої Югославії; гібридна війна. В 2014 р. була одним з організаторів фотовиставки «Донбас: війна та мир», яка була представлена в Європарламенті в Брюсселі та інших містах Європи. В 2016 р. організувала міжнародну програму із вивчення досвіду Хорватії щодо інтеграції окупованих територій. В 2017 році стала Лауреатом Премії імені Джеймса Мейса за громадянську позицію. Є постійним автором газети «День», видання «Главком», пише для «Європейської правди» та espreso.tv. Керує інформаційним проектом «Балканський оглядач».

Любомир Ференс

Журналіст, Громадське радіо (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Любомир Ференс є журналістом, редактором та ведучим програм «Громадська Хвиля», «Ранкова хвиля» на Громадському радіо. Працював журналістом на каналах ТВі та кримсько-татарському каналі ATR, а також у програмі Слідство.Інфо

Глен Грант

Підполковник (у відставці) Британської армії, військовий експерт (Великобританія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Глен Грант є експертом з безпеки, що працює в Українському інституті майбутнього та Інституті державного управління (Великобританія). Він є колишнім британським артилерійським офіцером. Глен Грант отримав свій військовий досвід під час різноманітної діяльності, включно з обміном з армією Швеції, командуванням військовою в’язницею, працюючи у чотирьох різних бригадних штабах та на організаційній роботі у Великобританії, Німеччині та НАТО. Він служив військовим аташе у трьох країнах. Глен має магістерський диплом з керування змінами. Після закінчення військової служби він працював у бізнесі та публічному секторі в якості консультанта з трансформацій. Він також працював над реформами оборони у більш ніж 10 країнах. Глен є колишнім міжнародним спортсменом з легкоатлетичного кросу, він встановив національний рекорд Уельсу на 1500 м та наразі тренує атлетів у видах спорту на витривалість.

Едвард Лукас

Віце-президент Центру аналізу європейської політики (США)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Едвард Лукас є письменником та консультантом в галузі європейської та трансатлантичної безпеки. Він є також експертом в галузі енергетичної та кібербезпеки, шпіонажу, інформаційної зброї та російської зовнішньої та безпекової політики. До цього він він обіймав посаду головного редактора The Economist, світового найпопулярнішого тижневика. Зараз він веде щотижневу колонку в London Times. В 2008 він написав книжку Нова холодна війна, де створив точний профіль Росії Володимира Путіна, а в 2011 році написав серію розслідувань про східно-західний шпіонаж, що дістала назву Обман. Найновіша його книга має назву Кіберфобія. Едвард Лукас – досвідчений репортер, публічний спікер, модератор і панеліст. Він читав лекції в Гарвардському, Оксфордському, Кембриджському та інших провідних університетах. Він регулярно бере участь в програмах BBC Today та Newsnight programme, а також виступає на каналах NPR, CNN та Sky News. Багато років був іноземним кореспондентом та працював в Берліні, Празі, Відні, Москві та країнах Балтії.

Доктор Анке Шмідт-Фельцман

Науковий співробітник дослідницького інституту зовнішньої політики Балтійського моря (США) та аналітичного центру Think Visegrad у Центрі східних студій (Польша)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Доктор Анке Шмідт-Фельцман @anke_sf – шведсько-німецька дослідниця, що фокусується на питаннях безпеки у Європі та відносинах ЄС/НАТО з Росією. На даний момент вона є (позаштатним) науковим співробітником дослідницького інституту зовнішньої політики Балтійського моря (США) @FPRI @balticbulletin та запрошеним співробітником аналітичного центру Think Visegrad, що базується у Центрі східних студій @OSW_eng у Варшаві. Вона має докторський ступінь університету Глазго (Великобританія). У якості дослідника у Стокгольмському університеті та Шведському інституті міжнародних справ вона досліджувала торгові спори ЄС та конфлікти з Росією на енергетичному ринку. Вона викладала лекції з безпекової політики та ЄС у Військовій академії в Литві, Польському університеті сухопутних військ у Вроцлаві, Норвезькому університеті науки та технології у Трондхаймі, університеті Даларна у Фалуні та Маастрихтському університеті у Нідерландах. Її публікації стосуються відносин ЄС-Росія, безпеки енергетичних поставок (включно з Північним потоком 2), Східного Партнерства та безпеки Бальтійського моря з спеціальним фокусом на безпекові виклики з боку Росії.

Бруно Лете

Старший науковий співробітник з безпеки та оборони, Фонд Джермана Маршала (Бельгія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Бруно Леті є старшим науковим співробітником з питань безпеки та оборони у Фонді Джермана Маршала (США) в Брюсселі. Головними сферами його уваги є спільна безпекова та оборонна політика ЄС, НАТО та зміни у Центральній та Східній Європі. У 2010 Леті був учасником делегації ЄС до США, де він посилив секцію політики, безпеки та розвитку та фокусувався на зовнішній політиці США та відносинах США-ЄС. Він розпочав свою кар’єру 2007 року у якості спіробітника програми у Фонді Джермана Маршала, де він допомогав у розвитку відомих політичних конференцій на кшталт Брюссельського форуму. Леті навчався в Університеті Генту у Бельгії та Колегіумі Civitas у ВАршаві, Польша. Він має диплом бакалавра з комунікацій та магістерський диплом з міжнародних відносин. Він регулярно з’являється у медіа та готує авторські колонки та політичні огляди. У 2008 році його було названо стипендіатом програми John C. Whitehead Асоціації міжнародної політики у місті Нью-Йорк.

Барбора Маронкова

Директором Центру інформації та документації НАТО (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Барбора Моронкова є Директором Центру інформації та документації НАТО у Києві з березня 2017. Раніше вона працювала на Офіс НАТО з медіа та преси, а також програмним менеджером НАТО з Західних Балкан, де вона розробляла, планувала та реалізувала публічні дипломатичні кампанії щодо вступу до НАТО, та програмним координатором для підвищення обізнаності та популяризації НАТО у країнах-членах у відділі Публічної дипломатії НАТО в Брюсселі, Бельгія. У 2003 році вона створила та очолила НУО Центр з європейських та північно-атлантичних справ, який робив внесок у публічні дискусії щодо членства Словакії в ЄС та НАТО. Вона має диплом Університету економіки Братислави та диплом з публічних комунікації британського Сертифікованого інституту зв’язків з громадськістю. Вона є позаштатним науковим співробітником Центру публічної дипломатії Університету Південної Кароліни.

Сергій Гармаш

Головний редактор Інтернет-видання “ОстроВ” (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Сергій Гармаш є головним редактором Інтернет-видання «ОстроВ». Він закінчив Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Він працював журналістом у друкованих виданнях та на радіо, включаючи Радіо Свобода та Інтерфакс-Україна в Донецькій області.

Марія Зав’ялова

Головний редактор служби новин, 4 канал (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Марія Зав’ялова є головним редактором служби новин, 4 канал. Раніше працювала репортером для Голосу Америки та інших ЗМІ, фіксером для Aljazeera Arabic під час Майдану, продюсером власної студії відео-виробництва, кореспондентом та ведучою новин на Громадському радіо. Має значний досвід висвітлення подій на Сході України. Закінчила Київський міжнародний університет за спеціальністю філологія.

Марк Войджер

Старший викладач російських та східноєвропейських студій у Коледжі оборони Балтики у Тарту (Естонія)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Марк Войджер працює Старшим викладачем з російських та східноєвропейських студій у Коледжі оборони Балтики у Тарту, Естонія. У 2013-2018 рр. він працював у якості Спеціального радника з російських та євразійських справ головнокомандувача армії США у Європі у Вісбадені, Німеччина та радником з культури та старшим експертом з Росії в Об’єднаному командуванні сухопутних військ НАТО в Ізмірі, Туреччина. Між 2009 та 2013 рр. він перебував у відрядженнях до Іраку та Афганістану в якості соціолога армії США. Він працював на президентські кампанії Мітта Ромні у 2007 та 2012 рр. як член групи радників з питань Росії. Пан Войджер має магістерський диплом з дипломатії та права зі Школи права та дипломатії Fletcher в Університеті Тафт та диплом магістра з публічного управління з Гарвардської Школи управління ім. Кенеді, він також захистив дисертацію з Близького сходу в Кембріджському універиситеті. Пан Войджер вільно володіє російською, українською, болгарською, арабською, турецькою, французькою, іспанською та італійською мовами.

Михайло Басараб

Політолог, Аналітична група «Korner Solutions» (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Народився у Дрогобичі на Львівщині. Закінчив філософський факультет Національного університету імені Шевченка (диплом політолога). Ступінь кандидата політичних наук здобув в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. З початку 2000-х займається політичним консалтингом і комунікаційними стратегіями. Автор численних публікацій. Регулярно коментує для ЗМІ політичні процеси та міжнародні відносини. Бере активну участь у громадському обговоренні законопроектів про окуповані території. Один з ініціаторів громадянської кампанії «Ні – змінам до Конституції в умовах воєнного стану!». Один із фундаторів громадянської ініціативи «Закрий пельку Кремлю», яка протидіє прихованим російським медіа на території України.

Віктор Рудь

Голова комітету закордонних справ Українсько-американської асоціації адвокатів (США)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Віктор Рудь є юристом міжнародником із понад 35 річним досвідом. До розпаду Радянського союзу він представляв на Заході політвязнів, які переслідувалися КДБ. Він також був Спеціальним радником члена американської делегації під час Мадридської оглядової конференції з питань безпеки і співробітництва в Європі. Після розпаду СРСР, Віктор Рудь консультував Народних депутатів України, а також багато писав та виступав перед міжнародною публікою на тему відносин між США, Україною та Росією. В минулому він обіймав посаду готови Українсько-американської асоціації адвокатів, а зараз є в цій організації головою комітету закордонних справ. Віктор Рудь вивчав міжнародні відносини в Гарвардському коледжі та здобув ступінь доктора юридичних наук в школі права університету Дюк.

Владімір Сокор

Cтарший науковий співробітник Фонду Джеймстауна (Німеччина)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Владімір Сокор є старшим науковим співробітником Bашингтонської аналітичної організації Джеймстаун Фаундейшн та регулярно на щоденній основі публікується в його передовому виданні Eurasia Daily Monitor (з 1995 р. і до тепер). Він є міжнародно визнаним експертом з пострадянських країн Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Він пише аналітичні статті про Росію та її політику щодо Заходу, а також на теми енергетики, регіональної безпеки, сепаратиських конфліктів, політики і програм НАТО. Він викладає в Оборонному коледжі НАТО та на програмі з національної безпеки у Гарвардському університеті за програмою Чорного моря (Школа управління ім Дж. Ф. Кеннеді). Раніше працював аналітиком радіо Вільна Європа та його дослідного інституту (1983-1994). Він народився в Румунії, мешкає в Мюнхені.

Денис Казанський

Журналіст, блогер (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Народився в 1984 році. В 2006-му закінчив Донецький державний університет економіки та торгівлі імені М. Туган-Барановського. Став відомим як блогер під псевдонімом Frankensstein. Працював у виданні «Донецька Правда», де публікував журналістські розслідування та аналітичні статті.

Генерал – лейтенант Бен Ходжес

Командувач Сухопутних військ НАТО в Європі (США)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Ген. лейт. Ходжес закінчив Військову Академію США в 1980 році, після чого був призначений на службу в сухопутні війська. Після першого завдання як лейтенанта сухопутних військ в Німеччині, він керував сухопутними військовими підрозділами різного рівня як командир бригади, батальйону та роти 101-шої повітряно – десантної дивізії та під час операції «Іракська свобода». Серед його останніх тактичних призначень – керівник операцій Регіонального підрозділу військ «Південь» в Кандагарі, Афганістан. Лейтенант Ген. Ходжес також служив на численних посадах в армії, включаючи посади інструктора з військової тактики в школі для піхоти, командира з планування в 2 піхотному підрозділі в Кореї; ад’ютанта Верховного командувача військ в Європі; координатора співпраці з Конгресом, старшого спостерігача оперативної робочої групи в навчальному центрі Спільної готовності в військовому комплексі Форт Полк, був керівником штабу 18 аеромобільної бригади в Форті Брагг, директора координаційного підрозділу спільного штабу в Пакистані та Афганістані, керівника відділу зв’язків з законодавчими органами армії США. Він був командувачем Сухопутних військ НАТО в Європі з 2012 по 2014.

Глен Говард

Президент Фонда Джеймстауна (США)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Пан Говард вільно володіє російською мовою та на професійному рівні спілкується азербайджанською і арабською, а також є регіональним експертом з Кавказу і Центральної Азії. Має досвід роботи аналітиком Центру Стратегічної Оцінки міжнародної корпорації з впровадження наукових досягнень (SAIC). Його статті з’явилися в The Wall Street Journal, the Central Asia-Caucasus Analyst, та Jane’s Defense Weekly. Пан Говард працював консультантом у приватному секторі та державних установах, у тому числі в Міністерстві оборони США, Раді національної розвідки та провідних нафтових компаніях, що працюють в Центральній Азії та на Близькому Сході.

Оксана Сироїд

Заступник голови Верховної ради України (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

За час депутатської каденції працювала над судовою реформою, реформою місцевого самоврядування, поліції, прокуратури, активно брала участь в роботі конституційної комісії, створеної в березні 2015 року. Приділяє значну увагу питанням безпеки і оборони, один із авторів законопроекту «Про територію України тимчасово окуповану Російською Федерацією». До обрання Народним депутатом України Оксана Сироїд була директором «Української правничої фундації». В 2004-2012 рр. була національним координатором проектів та керівником програми правосуддя ОБСЄ в Україні. В 2001-2002 працювала в секретаріаті Кабінету міністрів України. Оксана Сироїд викладає в Національній школі суддів України, є співавтором підручників з адміністративного судочинства. Вона також викладає на юридичному факультеті Національного університету «Києво-Могилянська академія» та та є співзасновником Школи публічного адміністрування Національного університету «Києво-Могилянська академія». Оксана Сироїд здобула ступінь магістра права в Оттавському університеті та Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та ступінь бакалавра політології в Національному університету «Києво-Могилянська академія».

Михайло Гончар

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" (Україна)

Дізнатися більшеДо списку спікерів

Понад 31 рік професійного досвіду роботи, включаючи службу в Військово-повітряних силах, державну службу в системі Ради національної безпеки і оборони України, наукову роботу в Національному інституті стратегічних досліджень, Національному інституті проблем міжнародної безпеки РНБО України. В 2000-х рр. працював в системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Нагороджений Почесною грамотою НАК «Нафтогаз України». Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною. Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин. З 2016 року є членом Національного комітету з промислової політики. З 2017 року в. о. головного редактора часопису «Чорноморська безпека». Має статус асоційованого експерта Центру ім. Разумкова та Центру дослідження Росії.

Партнери

Організатори

Медіа партнери

Локальний партнер

Новини

27 Жовтня

Як Україні стати сильним геополітичним гравцем в умовах сучасних загроз

Глен Грант, полковник Британської Армії у відставці (Велика Британія), про молодіжну панель, яка вперше відбулася…

Дізнатися більше Усі новини

Глен Грант, полковник Британської Армії у відставці (Велика Британія), про молодіжну панель, яка вперше відбулася на Львівському безпековому форумі за участю студентів, переможців Всеукраїнського конкурсу есе на безпекові теми:

“Коли ти молодий, головне – мати правильні цінності

Молодіжна панель закумулювала основні ідеї Львівського Безпекового Форуму. Я вже неодноразово казав, що для того, щоби побороти Росію, насправді потрібна група з 20 людей, які будуть думати стратегічно, як це зробити, думати стратегічно в різних напрямках – чи-то в політичному плані, чи-то в плані оборони. І я би навіть сказав, що ці 5 людей із цієї молодіжної панелі, які виступали, мають бути в цій команді.

Мені було дуже цікаво почути коментарі цих студентів щодо реінтеграції Донбасу. І те, як молодий чоловік відважно говорив про те, що ми маємо зробити. Загалом панель включала ці основні ідеї та моменти, які варто обговорювати.

Чи занадто вони ліберальні? Так, слово «ліберальний» гарно їх описує. Але гадаю, певний градус лібералізму має бути і це не є ознакою слабкості думання про безпеку країни. Природно, що із часом їхній лібералізм може дещо змінитися від обставин. Життя і смерть, політика і все решта – впливає.

Думаю, що коли ти молодий, бути трошки наївним і сподіватись на краще, нормально й добре. Я сам був наївним, коли був молодим, але життя триває, ти змінюєшся і пристосовуєшся до нього. Але якщо ти не стартуєш у житті, маючи правильні цінності, правильне бачення ідеального світу, – ти ризикуєш перетворитися на циніка,який сидить вдома і нічого не робить”.

Марія Владимирова (Європейський університет Віадріна) на Львівському безпековому форумі 2018:

“Потенціал миротворчої операції для відновлення миру на Донбасі суттєво обмежений мінською логікою. І безальтернативність цієї операції стає умовною, тому що шляхом до мандату для миротворців є пошук консенсусу з РФ, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН. І водночас Росія є агресором на території України.

Але треба розуміти, що вибори 2019 року можуть неочікувано скоригувати межі блакитного – межі консенсусу. З іншого боку, жвава дискусія є гарною нагодою для України знову навести власні аргументи щодо російської агресії, яка триває на нашій території.

Утім, є інша сторона. Ми маємо розуміти: якщо Росія здасть деякі позиції на Донбасі з умовою введення миротворчої операції – це також може стати потужним імпульсом Заходу для зняття санкцій з Росії. Чи можемо ми цього хотіти, коли Президент України на Генеральній Асамблеї ООН заявляє про безальтернативність миротворчої місії в Україні?”

Сергій Баглай (Національний університет “Києво-Могилянська академія”) на Львівському безпековому форумі 2018:

“Небойові втрати в Україні станом на кінець 2017 року становили понад 2 тисячі людей. Це необережне користування зброєю, емоційна складова – самогубство та алкоголізм. Насправді, ці речі піддаються контролю. Це може бути врегульовано державною політикою.

Ми можемо змінити віковий ценз при призові.

Ми не маємо криміналізувати людей, якщо вони не з’являються у військкомати. Я розумію, це делікатне питання, але перед військкоматами стоїть завдання набрати певну кількість осіб. У цих умовах вони діють, як типові бюрократичні машини – мінімізують зусилля та будь-якою ціною максимізують результат.

Призов може бути більш гнучким, але має охопити більше людей. Це перший аргумент.

Другий аргумент полягає в тому, що закон “Про альтернативну службу” в нас ухвалили в 1992 році. Ми можемо використати модель, яка була в Німеччині до 2011 року з цивільною службою. Це буде корисно для громадян, а також посилить державну політику.

Третій аргумент – має бути відмова від погляду на армію як суто чоловічу роботу”.

Галина Герасим (Український католицький університет) на Львівському безпековому форумі 2018:

“Якщо ми говоримо про безпеку не тільки у термінах військової безпеки, то міжнародні договори є також дуже важливим чинником для того, щоб цієї безпеки дотримуватися.

Хоча мілітаризація в умовах анархічної системи міжнародних відносин може виглядати єдиним логічним виходом для виживання – воно так не є.

Для України важливо бути частиною мереж міжнародних інституцій. Адже сама собою жодна інституція не діє добре. Але якщо ці інституції організовані в систему, і країна є активним гравцем у ній, то вона перебуває в кращій позиції захисту, ніж ті, хто цього не роблять”.

 

26 Жовтня

Побудова ефективної моделі армії в сучасних умовах безпеки

Глен Грант, військовий експерт та колишній підполковник Британської армії на Львівському безпековому форумі 2018 про…

Дізнатися більше Усі новини

Глен Грант, військовий експерт та колишній підполковник Британської армії на Львівському безпековому форумі 2018 про реформу української армії:

Якщо говорити про збройні сили, ми повинні зрозуміти, де ми знаходимося. Порівняно з 2014 роком ситуація на фронті досить добра – більшість хлопців досі живі. Ми все ще втрачаємо занадто багато життів, але, незважаючи на атаки, хлопці живі, і також ми повертаємо землю. Але, на мою думку, велика система з того часу не змінилася.

І є три аспекти:

1. Операційннй фокус. Слід зосередитися на мобільності. Росіяни завжди програвали мобільності.І їх ніколи не перемагали повномасштабною війною. Коли ви зосереджені на мобільності – це підганяє інші речі – майже все. Особливо люди, які воюють і командують – вони стають кращими. Освітня система все ще не призначена для навчання мобільної війни. Вона досі радянська. Міжнародні партнери повинні зосередитись на цій сфері, оскільки вона матиме довгострокову перспективу.

2) Структури. Сучасні структури були розроблені для радянського типу ведення війни. Ви воюєте, і багато людей помирають. І це було нормально. Ці структури не призначені для ведення мобільної війни. Немає достатньо людей в генеральному штабі. Ми маємо об’єднані штаби для Донбасу, але не для Азову, Півдня чи Києва. Одна людина не може контролювати все і генерал Муженко не виключення. Ніхто не зможе це робити. Україна потребує належного штабу – об’єднаного штабу, який працює та аналізує ситуацію цілодобово. І це не може бути Муженко. Одна людина не може керувати вашою системою, особливо якщо йому доведеться чекати рішення Президента про погоду, щоб почати стріляти. Ви не можете запустити армію по телефону.

Ми повинні зосередитися на тому, що ми маємо, і витратити свою енергію на вдосконалення. Витрати грошей на реформи не працюють взагалі. Ми повинні питатися людей на місці, що їм потрібно. Ми повинні переконатися, що кожна бригада має належне забезпечення, і ця підтримка стає все більш ефективною. Принцип повинен бути “кожен день краще!”.

3) Децентралізація бюджету. Ви не зможете керувати, якщо ви не зможете витрачаити гроші. Офіцер повинен мати гроші, щоб правильно виконувати свою роботу. Якщо ви не довіряєте цим людям гроші, то що вони роблять на фронті, хто захищає вашу країну?

Інша проблема полягає в тому, як залучити людей до армії. Ми можемо провести тривалу дискусію щодо того, чи працює система призову. Але люди без озброєння – не армія. Ви не можете змусити когось битися, не забезпечивши їх озброєнням.

І, нарешті. Якщо у вас є лідери в армії – люди прийдуть.

Посол Шота Гвінеріа, старший науковий співробітник Центру досліджень економічної політики (Грузія) на Львівському безпековому форумі 2018:

ENG below
Ситуації в Грузії та Україні багато в чому подібні:
1) війни, що відбуваються в Україні та Грузії – це одна війна для Росії – війна за вплив у регіоні;

2) війна у 2008 році була лише невеликим епізодом гібридної війни, що відбувалася з часів незалежності Грузії.

Комплексний підхід до безпеки є обов’язковим, адже гібридна боротьба є новою нормою, і це ніде не дінеться. Потрібно зробити себе стійкими до цієї постійної боротьби.

Оскільки Росія використовує всі елементи національної влади проти противника, ми повинні прийняти комплексний підхід до оборони, коли недержавний сектор, приватний сектор та держава працюватимуть разом, щоб протидіяти величезному тиску, що здійснюється на нас.

Грузія має дуже сильне громадянське суспільство, яке в деяких випадках навіть лідирує в цьому процесі. Однак, приватний сектор все ще не усвідомлює важливість спільних дій. Більш безпечне середовище, що сприяє торгівлі, стійкість проти кібератак – це лише кілька аргументів того, як приватний сектор зможе отримати вигоду від того, щоб брати участь у протистоянні, адже приватний сектор також може бути мішенню.

Нам потрібно припинити мислити щодо НАТО крізь призму чорного і білого, вступу чи не вступу. Сам процес інтеграції приносить великі переваги країнам з точки зору законодавства та гармонізації стандартів.

Павло Рожко, підполковник Збройних сил України на Львівському безпековому форумі 2018:

Я хотів би звернути увагу на необхідність побудови моделі ефективної мобільної армії. Мобільність в армії залежить від усіх систем, перш за все, від системи управління. Тому реформування Збройних сил повинно не починатись знизу чи зверху, а повинно йти паралельно – реформування системи управління армії, підрозділів, а також системи бойової підготовки.

Ситуація, яка склалася зараз на Сході України, дуже затягнулася. Ми повинні робити висновки. Має бути якесь політичне рішення, а Збройні сили, я думаю, готові виконати поставлене завдання.

Марк Войджер, старший викладач російських та східноєвропейських студій у коледжі оборони Балтики у Тарту (Естонія) на Львівському безпековому форумі 2018:

Панельна дискусія: Побудова ефективної моделі армії в сучасних умовах безпеки

Реформа Збройних Сил в Україні не може існувати у вакуумі. Це повинна бути реакція на російську стратегію війни. Мета Росії – не дозволити будь-якій сусідній країні, особливо Україні, бути економічно стабільною й успішною.

Генерал Герасимов, голова генерального штабу Збройних Сил Росії, назвав три принципи їхньої військової стратегії:

– Гібридна війна – бліцкриг майбутнього;

– Гібридна війна дозволяє агресорові позбавити жертву агресії свого суверенітету;

– У майбутньому гібридна війна може реалізовуватись цілком самостійно, але звичайна війна завжди буде включати гібридну.

Російські Збройні Сили створили новий термін «інтегровані сили», який містить поєднання звичайних та гібридних сил. Наш аналіз показав, що Україна є полігоном для випробування цієї нової концепції. Українські Збройні Сили є єдиною армією в Європі, котра бореться з цими новими інтегрованими силами. Європі є чому повчитися у вас, тому що ви довели, що Герасимов неправий.

Говорячи про вступ України в НАТО, я не маю жодних сумнівів, що це відбудеться. Але ви повинні вивчити досвід країн Балтії. У них обмежені сили оборони, але у них є інші механізми, з яких вони черпають силу.

В Естонії, наприклад, створили Лігу оборони, де громадяни і навіть іноземці систематично навчаються і збираються, щоб оволодіти потрібними навичками. Ліга оборони є сильним гравцем, на який Україна має звернути увагу.

І, нарешті, ваші Збройні Сили повинні вільно оволодіти англійською мовою. Ви не можете вступити в НАТО і бути ефективним членом, якщо ваші військові не зможуть вільно спілкуватися зі своїми колегами з інших країн.

Степан Яким’як, начальник кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, капітан І рангу:

При розвитку сил оборони України ми повинні в першу чергу враховувати досвід. Наведу факти і маю кілька риторичних запитань:

Крим було захоплено з моря. А як це вплинуло на пріоритети національної безпеки?

Військо-морські сили втратили понад 75% ресурсів у Криму – людських, інфраструктурних, інших. А як вплинуло це на перегляд порядку забезпечення Збройних сил ресурсами?

Україна втратила понад 60% виключної морської економічної зони територіального моря. Яка ще держава у світі за останній період втратила такі значні ресурси, ще й до того в «мирний час»?

Головною причиною втрат у Криму була неефективна державна політика щодо інтеграції півострова в загальнодержавний культурно-духовний простір. Як це враховано в сучасній діяльності держави?

 

26 Жовтня

Політика щодо окупованих територій: як попередити утворення нових «сірих зон» у світі

Наталія Іщенко, українська журналістка, політологиня на Львівському безпековому форумі 2018: “Що стосується досвіду на пострадянському…

Дізнатися більше Усі новини

Наталія Іщенко, українська журналістка, політологиня на Львівському безпековому форумі 2018:

“Що стосується досвіду на пострадянському просторі, Молдови і Грузії, то треба вчитися на чужих помилках. Це два різні приклади, як не треба робити.

Наприклад, у Молдові відбувається повзуча реінтеграція цього анклаву. Що стосується Грузії, то там за підтримки міжнародної спільноти реалізується програма мирної реінтеграції територій. Ця програма спровокувала ще більше відторгнення окупованих територій.

Як тільки Грузія ухвалила відповідні закони, рішення, почала втілювати в життя програму наближення цих територій, Росія пішла на дуже жорсткі кроки “відрізання” цих територій від Грузії. Навіть візуально це видно. Вони почали будувати кордони. На кордонах Абхазії та Осетії немає своїх прикордонників. Там війська ФСБ, тобто прикордонники Росії. Офіційно вони там стоять. Вони це зробили, коли Грузія нібито намагалась мирно реінтегрувати. Отримали зворотній ефект.

В Україні громадянське суспільство, політики просто не дали цього зробити. Тому цього не сталося. Але зараз російські пропагандисти напряму почали писати: “Чому українці не поводять себе, як грузини?”.
Якщо б ми змирилися в 2014-му після Іловайську або в 2015-му після Дебальцево, цей план був би реалізований. Але ми почали пручатися, і цього не сталося. І, я думаю, зараз шансів на реалізацію цього сценарію менше, ніж у 2014-2015 роках”.

Росіан Василой, аналітик з безпеки, полковник у відставці та колишній заступник Голови Прикордонної поліції Молдови на Львівському безпековому форумі 2018:

Протягом 27 років російської агресії в Придністров’ї Молдова не визнавала цей факт. Тільки в 2017 році Конституційний суд визнав російські війська в Придністров’ї. Проте уряд не прийняв жодних актів як реакцію на це рішення. Нам треба визнати, що російська агресія має два компоненти в Молдові – зовнішній та внутрішній. Внутрішній компонент складається з наших вітчизняних акторів, які підтримують сепаратистський режим у Придністров’ї.

У 2017 році декілька НУО презентували аналіз про окупаційні війська в Молдові з прямими посиланнями на міжнародне право та рішення Міжнародного суду ООН. Проте, наша влада досі не визнала окупацію.

Крім того, наш уряд імплементує так звану “стратегію малих кроків”, яка запроваджує реінтеграцію людей замість реінтеграції території.
“Стратегія малих кроків” тільки надає окупованим територіям суверенітет, що є великою пасткою для Молдови. Наш молдовський досвід з окупованими територіями заставляє мене голосно говорити моїм українським друзям: “Не повторюйте наших помилок!”

Роман Безсмертний, політик, громадський діяч на Львівському безпековому форумі 2018:

Немає нічого сильнішого, ніж дія. Скільки зобов’язань ми взяли на себе, коли говорили про європейські перспективи? А скільки втілили? Тому дія, панове. Дія в Мінську на переговорах, дія на фронті, дія в тилу.

У нинішній ситуації дуже добре проявилися речі, які можуть стати фундаментом для дії. Це стосується не тільки Донбасу, але майже всіх точок напруження, про які ми сьогодні говоримо.

Якби мене запитали, що б я зробив, то я би у ці дні виконав дві дії – запропонував би Курту Волкеру очолити українську делегацію в Мінську та зробив би все можливе, щоб власником української ГТС став або «Халлібартон», або ще хтось такий.

25 Жовтня

Пропаганда – ведення асиметричної війни

Михайло Басараб – Політолог, аналітична група «Korner Solutions» (Україна): “Всього, що ми знаємо про російську…

Дізнатися більше Усі новини

Михайло Басараб – Політолог, аналітична група «Korner Solutions» (Україна):

“Всього, що ми знаємо про російську експансію в Україні і на Заході достатньо для того, щоб зрозуміти, що глобальна війна вже триває. Енергетика, політика, пропаганда – всюди відбувається вторгнення Росії.

РФ робить все, щоб діяти плюс-мінус у межах закону: застосовуються куплені політики, які перебувають на зарплаті в Росії, діють так звані медіа, прикриваючись свободою слова. Саме так вона опрацьовує свідомість громадян.

Російська пропаганда поширює конфронтацію в суспільстві. Росіяни використовують для цього розламні лінії: у США це расове питання або легалізація зброї, в Європі – євроскептики і єврореалісти, в Україні це мовне питання, історія та ціла низка інших питань, які підігрівають протистояння.

ЄС зараз робить певні спроби, аби протистояти цьому – медіаосвіта, спростування фейків, тощо. Але у нас немає часу на це!

Треба зробити все, щоб центр, який поширює пропаганду, втратив силу. Зробіть так, щоб у Путіна не було грошей поширювати брехню.

І ще – прокидаймося, бо на плечах Росії в наш простір тихенько в’їжджає Китай. І це також дуже важливо”.

Вероніка Вічова – Фонд “Європейські цінності” (Чеська Республіка):

“Люди не розуміють, що пропаганда – це не тільки дезінформація. Вона також пов’язана з політичною корупцією, використанням меншин та шпіонажем. Ми повинні мати комплексну стратегію для боротьби з нею. Не так багато країн використовують такий підхід.

Прибалтійські країни використовують стратегічний підхід, тісно співпрацюючи з громадянським суспільством та приватними організаціями, для боротьби з пропагандою. Їхні уряди мають політичну волю не лише визнавати пропаганду, але й домагатися сильної підтримки в межах ЄС.

Подібні випадки можна знайти і у скандинавських країнах. Наприклад, уряд Швеції вжив заходів для запобігання можливому зазіханню на вибори, оскільки виборчий процес, мабуть, є найбільш вразливим місцем.

Інша група в Європі – так звані “пробуджені країни”. Вони вже постраждали від російської пропаганди і почали її розпізнавати. Наприклад – Чехія. Уряд зробив ретельний перегляд сфери безпеки, консультувався з громадянським суспільством, створив план дій для боротьби з пропагандою.

Нарешті, є країни, які заперечують російську пропаганду чи співпрацють з Росією. Для того, щоб працювати з ними, потрібні додаткові дії від ЄС та НАТО”.

Сергій Гармаш, редактор інтернет-видання «Острів» (Україна) на Львівському безпековому форумі 2018:

“Ніхто не заперечує, що Росія веде інформаційну війну з нами та використовує для цього пропаганду. Але якщо ми бачимо, як зростають наші військові сили, я взагалі не бачу, як зростають наші ресурси для інформаційної відповіді. Є проблема в тому, що ми навіть не визначились, що таке пропаганда, що таке контрпропаганда. Якщо є пропаганда, має бути контрпропаганда.

Коли я у професійному оточенні кажу, що треба займатись контрпропагандою, люди чомусь вважають, що мова про пропаганду у відповідь. І це стало, на жаль, думкою у нашому суспільстві. Я бачу необхідність у контрпропаганді не як пропаганді у відповідь, а у вивченні пропаганди, знаходженні способів реагування на неї, можливо, її попередженні. Власне кажучи, це можливо. Але складається враження, що ми не звертаємо уваги на цей важливий аспект”.

Віктор Рудь, голова комітету закордонних справ Українсько-американської асоціації адвокатів на Львівському безпековому форумі 2018:

“Росії чудово вдається стратегічний обман. Ми на Заході також застосовуємо стратегічний обман, але в основному до себе.

Більшість західних лідерів неодноразово робили величезну помилку, утотожнюючи Росію та СРСР. Путін використав цю помилку на свою користь: Захід завжди називав Росію СРСР, тому ми збираємо назад наші землі.

Питання: чому ми, не задумуючись, переносимо ідеї, що належать Заходу, до Росії, якщо це не працює. Стосунки Заходу з Росією ніколи не були напруженими або достатньо довгими, щоб запам’ятатися населенню.. Ми ще не готові повірити в неймовірне.. Прислухайтеся до жертв, до тих, хто говорить правду. Захід історично ігнорував і висміював їх. Почнімо звертати увагу на злочинця.

У 2000 році було ясно, хто такий Путін, і яка його мета для Заходу. Отже, ідея відправлення спальних мішків в Україну на цивільному, а не військовому літаку – це все, що було необхідно для того, щоб Путін зрозумів ментальність Обами.

НКГБ піддавав людей тортурам, щоб вони зізналися в брехні – «вбивство свідомості», перекручування реальності. Кремль протягом століть був фахівцем у цьому, що дозволило йому збудувати імперію та контролювати її.

Росія віртуально знищила національний дух в Україні – добилася національного Стокгольмського синдрому. Тільки недавно почався зворотний процес”.

Неріюс Малюкевичюс (Вільнюський Інститут міжнародних відносин та політології) на Львівському безпековому форумі 2018:

“Є безліч засобів протидії пропаганді. Що нам бракує, так це політичної волі для вирішення цієї проблеми. І це, мабуть, більше стосується західних держав.

Швеція та Литва виявили, що найкраща відповідь
пропаганді – це соціальна стійкість. Стійке суспільство добре знає про загрози, здатне і уповноважене діяти проти них. Стійкість засновується на довірі до установ, а також на довірі до сусідів.

Дослідження виявило вразливості, що наражають держави на дезінформаційні атаки. Це є низька політична довіра, радянська ностальгія, нечітке представлення російської загрози у публічному дискурсі (відсутні практичні інструменти, що покладаються на суспільство для цього), низький рівень інтеграції та громадянської участі національних меншин.

Те, що робить Росія – це не стільки інформаційна війна, як війна проти інформації. Росія намагається гальмувати нашу демократію шляхом війни проти журналістики та виборчих систем. Тому рішення полягає у підвищенні вправності засобів масової інформації, збагаченні шкільної освіти з повним курсом на інформаційну безпеку та соціальні мережі”.

 

Більше новин